Прокуратура Києва надіслала мені лист, у якому повідомила, що 8 серпня 2017 року знову розпочато досудове розслідування фактів збору грошей з учасників державних змагань з парашутного спорту соратником Авакова та, як брешуть злі язики, його партнером по газовому бізнесу – колишнім радником харківського губернатора Добкіна, екс-депутатом Харківської обласної ради від Партії Регіонів Олегом Шаповаловим.

Як виявилось, Міністерство молоді та спорту України вже після Революції Гідності призначило “регіонала” Шаповалова “смотрящім” у парашутному спорті, зобов'язавши всіх спортсменів-парашутистів вступити в його псевдо-громадську організацію зі сплатою “безповоротної фінансової допомоги, без ПДВ” в якості умови допуску до державних спортивних змагань, які Мінмолодьспорт проводить від імені України на кошти державного бюджету.

Власне, кримінальна справа за ознаками шахрайства була порушена прокуратурою Києва ще в лютому 2010 року, коли Генеральна прокуратура України провела перевірку Мінсім'ямолодьспорт і встановила, що при міністерстві тривалий час орудує псевдо-громадська організація, зареєстрована по підроблених документах, з пишномовною назвою “Федерація парашутного спорту України”.

Не маючи жодного відношення до спорту, але маючи безпосереднє відношення до колишнього першого заступника міністра Іллі Шевляка (права рука й найближчий соратник сумновідомого Владислава Каськіва, якого Генпрокуратура зараз намагається депортувати з Панами), ця “громадська організація”, а точніше – її очільники Шаповалов і Тьорло, налагодили виготовлення фальшивих положень про державні змагання з цього виду спорту, які вони розсилали в авіаційні організації й куди записували, що умовою допуску спортсменів до участі в чемпіонатах України, Кубках України та всеукраїнських змаганнях з парашутного спорту, начебто, є членство в їх “федерації” з обов'язковою сплатою вступного та щорічного внеску та придбання трьох “сертифікатів парашутиста”.

Ці сертифікати – нікчемні папірці, які Тьорло самотужки друкував на звичайному принтері та продавав по 50 грн. як “документ”, що, начебто, дозволяє в Україні виконувати парашутні стрибки. Як встановила Генпрокуратура, лише цих “сертифікатів” аферисти продали станом на 1 січня 2010 року в кількості 2990 штук на суму, що на той час складала 26 тис. доларів США.

При цьому в реальності ніякі офіційні змагання не проводились: шахраї домовлялись з якимсь аероклубом про проведення розважальних стрибків з парашутом на платній основі, запрошували спортсменів від імені Мінсім'ямолодьспорт взяти участь у “чемпіонаті України”, збирали з них гроші, а для імітації нагородження придбавали в “Спорттоварах” медалі та грамоти, які підписував Тьорло замість міністра чи заступника міністра. При цьому шахраї не гребували відбирати гроші навіть у неповнолітніх юніорів.

Але найвеселіше в цій кримінальній історії була посада очільника цієї псевдо-федерації Шаповалова – він працював заступником Авакова, тодішнього голови Харківської обласної державної адміністрації, а в позаробочий час торгував “сертифікатами парашутиста”. Ось він на фото:

Після приходу до влади Януковича Шаповалов зрозумів, що дружба з Аваковим не врятує його від тюрми, тож урочисто отримав членський квиток Партії Регіонів і повернувся в Харківську облдержадмінстрацію, але вже як радник губернатора Добкіна.

Невдовзі після цього кримінальна справа, яка розслідувалась щодо керівників “Федерації парашутного спорту” в Шевченківському райуправлінні міліції Києва, була закрита, а її матеріали “втрачені” попри те, що суд у листопаді 2012 року скасував постанову про закриття справи як незаконну.

Справу вдалось розшукати лише після втечі Януковича – у травні 2014 року, коли Генеральна прокуратура України, дізнавшись про таке неподобство, призначила службове розслідування. 29 травня 2014 року матеріали справи були знайдені, зареєстровані в ЄРДР та спрямовані до проведення досудового розслідування в Слідче управління Головного управління МВС України в м.Києва.

Як повідомляють джерела в оточенні Авакова, довідавшись про це, Шаповалов упав у ноги міністру внутрішніх справі і, закликаючи колишньою дружбою та колишнім спільним бізнесом, попрохав врятувати від тюрми.

Тож не дивно, що справу замість розслідування стали “футболити”, доки вона не опинилась у Святошинському райуправлінні поліції, де 7 квітня 2017 року “моя нова поліція” провадження закрила без проведення будь-яких слідчих дій, а матеріали справи спробувала знищити.

Більш того, коли, буквально, наступного дня прокуратура м.Києва витребувала цю справу на вивчення, у відреформованій та переатестованій поліції відповіли, що встановити місце знаходження матеріалів кримінального провадження неможливо.

Ось лист прокурора Києва, який повідомив про цей дивовижний випадок. Зверніть увагу на дати: 7 квітня 2017 року справа ще була на місці, оскільки слідчий поліції приймав рішення про її закриття, а вже за 4 дні по тому, 11 квітня 2017 року, прокуратура була змушена ініціювати службове розслідування з приводу зникнення в поліції матеріалів цього кримінального провадження.

Лише на початку серпня справа була знайдена. Як повідомила мені прокуратура Києва, постанова про закриття кримінального провадження була 8 серпня 2017 року скасована як незаконна, позаяк поліція взагалі не проводила слідчі дії. Додам від себе – наскільки мені відомо, за 7 років “розслідування” навіть не був допитаний жодний потерпілий.

А саме в той час, коли прокуратура столиці відновлювала кримінальне провадження відносно керівників “Федерації парашутного спорту України”, ці керівники під крилечком Мінмолодьспорт займались тим, у зв'язку з чим було зареєстровано кримінальне провадження – збирали гроші з учасників чемпіонату України з класичного парашутизму, що проходив у Харкові в серпні 2017 року, та вимагали від спортсменів пред'явити “сертифікат парашутиста”.

Але тепер вже вони це робили від імені Мінмолодьспорт – наказом по міністерству з 2014 року до участі в державних змаганнях з парашутного спорту заборонено допускати тих спортсменів, які не вступили в громадську організацію, що зареєстрована за підробленими документами і яку очолює колишній депутат Харківської обласної ради від Партії Регіонів Шаповалов.

Про цей кричущий випадок я 8 серпня 2017 повідомив на блозі “Української правди”, але досі ніякого пояснення по суті від Мінмолодьспорт не отримав.

З огляду на таку явну безкарність колишнього радника Добкіна та, м'яко кажучи, небажання “моєї нової поліції” розслідувати злочини “регіоналів” з найближчого оточення Авакова, я нагадую прокурору Києва Роману Говді, що ця кримінальна справа була свого часу порушена саме столичною прокуратурою за заявою кількох народних депутатів, зокрема Олеся Донія, і за вказівкою Генеральної прокуратури України.

Враховуючи зв'язок головного фігуранта справи з Аваковим та спробу поліції знищити матеріали кримінального провадження, очевидно, що ніякого ефективного розслідування не буде, доки справа не повернеться з поліції туди, де вона була розпочата. А, відтак, прошу прокуратуру Києва змінити підслідність та прийняти цю справу до свого провадження.

Урешті-решт, ситуація, коли кримінальна справа безрезультатно розслідується впродовж 7 років – це сумний випадок. Активісти Партії Регіонів повинні не гроші зі спортсменів збирати, а відповісти перед законом за свої злочини. Навіть якщо вони є друзями й колишніми партнерами по бізнесу міністра внутрішніх справ.