Адаптація до змін клімату змусить українських аграріїв звертатися до міжнародних фінансових організацій за допомогою.

Про це пише DW.

Згідно з одним із досліджень, виконаним на замовлення Світового банку, до 2100 року середньорічна температура в Україні може підвищитись на 3,2-4,5 градуси.

"Особливо великі зміни спостерігаються з кінця 90-х років минулого століття. Відтоді темпи росту температури стали ще вищими і в окремих регіонах України навіть у три-чотири рази перевищували глобальні", — розповіла Віра Балабух, завідуюча відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України.

Експертка звернула увагу на те, що такі зміни зумовили зменшення тривалості холодного періоду і суворості зими.

"За останні 20 років в Україні відбулись досить серйозні зміни клімату, — констатує президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. — Природно-кліматичний пояс, де раніше вирощували такі традиційні для України культури, як цукровий буряк, який був у Миколаївській, Кіровоградській та Полтавській областях, зараз зміщується через нестачу вологи на північ та на захід. Також інші теплолюбні культури, такі як кукурудза та соя наразі майже повністю вирощуються в північних та західних областях".

Для українських аграріїв потепління клімату — палиця з двома кінцями. Як зауважила Балабух, через збільшення теплого періоду з'являється можливість вирощувати додаткові врожаї.

"Маленькі виробники встигають посадити ранні культури — наприклад, редиску, зелень — в лютому-березні й зібрати врожай у квітні", — каже Балабух.

Її слова підтверджує й експерт сектора сільського господарства Офісу ефективного регулювання Богдан Андрющенко:

"На півдні України, наприклад, збирають по два врожаї скоростиглої картоплі. Після збору озимої пшениці на цьому ж полі вирощують гречку чи інші круп'яні культури".

Але з іншого боку, українському сільському господарству, яке звикло до помірного клімату, у майбутньому дедалі частіше доведеться рахуватися з екстремальними погодними умовами.

"Зростає посушливість, збільшується загроза пізніх заморозків, почастішали град, зливи, шквали, які знищують врожаї. Такий ризик є по всій Україні", — говорить Балабух.

Через брак опадів аграрії вимушені проводити посівну в більш стислі терміни.

"Наприклад, починаючи з Херсона та на північ фермери пристосовуються до зменшення посівних строків, вони намагаються вполювати кілька днів, коли в землі достатньо вологи", — розповідає Андрющенко.

Крім того, продовжив експерт, українським фермерам доводиться переорієнтовуватись на нові сільськогосподарські культури.

Адаптація до змін клімату дорого обійдеться українським аграріям, пише видання. Тільки розбудова системи поливу чого коштуватиме.

"Південні регіони перебувають у зоні ризику через більш спекотний клімат, — каже Ліссітса. — Зараз на державному рівні обговорюється розвиток системи зрошення в південних областях. Вона є дуже дорогою — 3-5 тисяч доларів на гектар. Тому потребує залучення додаткового фінансування від міжнародних фінансових інституцій".