У 2017 році до державного бюджету надійшла рекордна сума доходів від продажу держмайна (3,376 млрд гривень). Але 2018-й має всі шанси значно перевершити цей результат і стати роком справді “великої приватизації“.

“Приватизація спрощується, ми йдемо до інвесторів”, — головний меседж законопроекту озвучив голова Фонду державного майна України Віталій Трубаров. Справді, найпомітніші реформи — це спрощення занадто складних процесів.

По-перше, нарешті змінено законодавство про приватизацію — новий закон вмістив у собі норми, що до цього були розкидані по сімом різним нормативним актам.

По-друге, раніше об’єкти приватизації поділялися на 6 категорій за їхнiм розміром, призначенням та іншими критеріями. Відповідно до нового законодавства, поділ відбувається за вартістю активів підприємства протягом останнього року.

Таким чином, виокремлюють великі (вартість перевищує 250 млн грн) та малі підприємства державної власності.

Продаж об’єктів великої приватизації можливий лише за участі радника — незалежного експерта, який встановлює ціну та має виступати гарантом справедливості угоди.

Всі малі об’єкти можна придбати винятково на електронному аукціоні в системі Prozorro.Продажі. Ціна на об’єкт малої приватизації встановлюється відповідно до його балансової вартості.

Приватизація через електронні майданчики

Практика продажу держмайна в режимі онлайн не нова, наприклад, саме так реалізує активи ліквідованих банків Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Система працює просто та максимально автоматизовано. Prozorro.Продажі виконує функцію центральної бази даних, самі процедури продажу виконуються на під’єднаних через API партнерських майданчиках.

Поява нової інформації в центральній базі одразу відображається на всіх 42-х пов’язаних платформах. Відмінність між ними лише в зручності користування та рівні сервісу.

Одночасне оновлення даних унеможливлює “ручний вплив” на аукціон і забезпечує його прозорість. Відповідно, потенційним покупцям достатньо зареєструватися на одному з майданчиків і підписатися на розсилку оновлень (не витрачаючи зайвий час на моніторинг).

Послідовність процесу онлайн-приватизації наступна. Фонд державного майна або інший замовник розміщує інформаційний пакет об’єкту в системі. Покупці через свої акаунти надають цінові пропозиції.

Спершу аукціон відбувається за класичною “англійською” моделлю з підвищенням ціни. Якщо в першому раунді лот (об’єкт, виставлений на продаж) не зайшов необхідний мінімум потенційних покупців (хоча б двох учасників), то на другий раунд очікувана ціна об’єкта знижується на 25 %.

Якщо й це не допомогло, то ціна знову зменшується ще на 25 %. Для підвищення шансів продажу непопулярного лоту, який уже втратив 50 % початкової вартості, наступним етапом його реалізації стає “голландський” аукціон зі зниженням ціни.

Особливістю такого аукціону є те, що його учасники “всліпу” подають пропозицію з найменшою ціною, яку вони готові заплатити за об’єкт. Виграє той покупець, чия сума буде найбільшою.

Така система має на меті дати можливість реалізувати непривабливі об'єкти за їхньою ринковою ціною, а не балансовою вартістю.

Які лоти будуть на онлайн-аукціонах у 2018-му?

В оприлюдненому орієнтовному переліку малих об’єктів, які підлягають приватизації в 2018 роцi, понад 200 інвентарних об’єктів: складські приміщення, гаражі, цехи тощо.

Також на продаж буде виставлено близько 130-ти комплексів: бази відпочинку, кінотеатри, лікарні та школи, житлові будинки, очисні споруди та багато іншого. Об’єкти розміщені по всій території України — як у великих містах, так і в селах.

Різноманітність майна за призначенням і місцезнаходженням може зацікавити велике коло підприємців усіх масштабів — від фермера, що потребує складське приміщення, до компанії національного рівня, яка шукає, де розмістити нові виробничі потужності.

Як вдихнути “нове життя” в неліквідні об’єкти державної власності вже демонструє прогресивний бізнес. Наприклад, у Києві вже є кейс, коли підприємці придбали старий вагон метрополітену для створення там дизайнерського хостелу.

Подальші перспективи

Згідно нового законодавства, приміщення або майно, яке органи влади не використовують за прямим призначенням, можна приватизувати.

Тож, якщо держава справді має на меті швидко наповнювати держбюджет, позбавившись зайвого баласту, перелік об’єктів для приватизації буде поповнюватися.

Відкритість інформації та автоматизація процесів реалізації майна зменшує вплив людского фактору. Тож штучних перепон для успішної приватизації немає — тепер все в руках бізнесу та громадськості.

Сергій САГУН, заступник керівника онлайн майданчику SmartTender.biz