«Нафтогаз» знову провів кадрові перестановки у системі управління магістральними газопроводами

Керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв призначив виконуючим обов’язки президента ПАТ «Укртрансгаз» Андрія Хоменка. Про це «Главкому» стало відомо вчора від високопоставленого джерела в уряді. Хоменко з грудня 2017 року обіймав посаду віце-президента «Укртрансгазу» з питань закупівель, матеріально-технічного забезпечення і капітального будівництва. На нього покладалося завдання створення нової політики закупок та покращення операційної ефективності служби закупок.

Попередник Андрія Хоменка, Мирослав Химко, звільнений з посади т. в. о. президента «Укртрансгазу»  і призначений радником створеної у структурі ПАТ «Укртрансгаз»  філії «Оператор газотранспортної системи України». А директором цієї філії призначено поляка Павела Юзефа Станчака, який з лютого 2018 року також був віце-президентом «Укртрансгазу».  На нього, зокрема, покладались обов’язки з розвитку міжнародних відносин, інтегрування  «Укртрансгазу» в  європейський енергетичний простір, пошук міжнародних партнерів, координація підготовки проектів зовнішньоекономічних угод щодо транзиту і зберігання природного газу, організація та контроль їхнього виконання, оформлення ліцензій та інше.

Формальною підставою для цих перестановок, за даними джерела «Главкому» в уряді, стали негативні результати аудиту контракту «Укртрансгазу» з угорською компанією IP Systems Kft про створення платформи добового балансування газу. Він був підписаний Мирославом Химком два роки тому на суму майже 100 млн грн. Аудит проведений Ernst&Young

Досьє на нового топ-менеджера

З біографії Андрія Хоменка відомо, що народився він в 1972 році, кандидат економічних наук, понад 15 років працював в машинобудівній галузі, зокрема,  був генеральним директором  ДП «Науково-виробничий комплекс «Зоря-Машпроект», де проектували та виробляли газотурбінне обладнання для суден та модернізації газотранспортної системи України. Він також був радником в представництві «Групи «Енергетичний стандарт», радником генерального директора ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання». Власником цих структур є російський бізнесмен Костянтин Григоришин, колишній партнер екс-прем’єра-втікача Лазаренка, а згодом – Медведчука та Суркіса. Григоришин планував приватизувати й «Зоря-Машпроект», але ці плани не вдалося реалізувати.

Заводи «Зоря-Машпроект» та Сумське НВО виробляють обладнання для газопроводів та газоперекачувальних станцій – поставками цього обладнання для «Укртрансгазу»  займався Андрій Хоменко. Газотранспортна система України потребує модернізації, а тому в планах «Укртрансгазу»  — збільшити обсяги закупівель цих підприємств.

Анбандлінг — невиконане завдання

Як повідомляв «Главком», керівництво «Нафтогазу», всупереч урядовим настановам, створило в структурі ПАТ «Укртрансгаз»  філію «Оператор газотранспортної системи України». Вона мала перебрати на себе контроль за фінансовими потоками, які формує транзитний  газопровід. Щороку дохід за прокачки російського газу в Європу сягає  $2,5-3 млрд. Проте уряд переклав ці функції на ПАТ «Магістральні газопроводи України»,  створене постановою №801 в 2016 році відповідно до плану реструктуризації  НАК «Нафтогаз України» та з метою виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

Перманентні кадрові ротації в «Укртрансгазі» зумовлені боротьбою за контроль над фінансовими потоками від транзиту газу. В березні 2017 року Андрій Коболєв звільнив керівника «Укртрансгазу» Ігоря Прокопіва. Відразу ж обов’язки президента компанії було покладено на тимчасово виконуючого першого віце-президента Мирослава Химка.

Варто нагадати, що п’ятирічний контракт з Прокопівим (мав діяти до 2019 року) підписував голова  «Нафтогазу» Андрій Коболєв. До того як очолити «Укртрансгаз», Прокопів обіймав посаду заступника голови правління «Нафтогазу». В березні 2017 року за відставку Прокопіва на засіданні наглядової ради «Нафтогазу» проголосували три іноземних члени ради, але голова наглядової ради Юлія Ковалів і Володимир Демчишин не підтримали звільнення голови «Укртрансгазу».

Як повідомляв Главком, рішення Стокгольмського арбітражу повністю поламало плани реструктуризації «Нафтогазу» і відділення з його складу газотранспортної системи (анбандлінг). Бачення цієї реформи у прем’єра і глави НАК «Нафтогаз» кардинально відрізнялося. Про це Главком детально розповідав у матеріалах «Труба достатку. Гройсман забрав у Коболєва найдорожче», «Банкет посеред газової чуми. Гройсман розтоптав фінплан «Нафтогазу» на 2018 рік».

За сценарієм уряду, рішення Стокгольмського арбітражу (28 лютого) мало запустити відлік завершальній фазі анбандлінгу. «Нафтогаз» та його дочірня структура «Укртрансгаз»  мали б передати Міністерству енергетики та вугільної промисловості газотранспортну систему та підземні газові сховища, після чого відомство здасть в управління цей актив новоствореному  ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ).

Та 28 лютого все пішло за іншим сценарієм: війна за право управляти газотранспортною системою України, яка здавалось би завершилась перемогою глави уряду, перейшла на новий виток. Відразу ж після оголошення перемоги у Стокгольмі, Андрій Коболєв заявив: «Ухвалена модель анбандлінгу «Нафтогазу України» з передачею його активів в ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) вимагає перегляду після рішення Стокгольмського арбітражу, який не затвердив можливість переведення контракту з «Газпромом» на іншого оператора». Дія контракту з «Газпромом» на транзит газу в Європу через Україну завершується в кінці 2019 року.

Проте до цього часу керівництво українського уряду не ознайомлене з оригіналом рішення Стокгольмського арбітражу. Тема анбандлінгу затихла, і Кабінет Міністрів, який стовідсотково володіє «Нафтогазом України», не коментує подальші плани щодо розділення функцій НАКу. Натомість Андрій Коболєв здійснив чергову кадрову рокіровку в «Укртрансгазі».