22-мільйонне населення Шрі-Ланки зіткнулося з найважчою у своїй історії економічною кризою через великі борги, втрати доходів від туризму під час пандемії та різке зростання витрат.

Політичні потрясіння завершилися формуванням нового уряду, але відновлення економіки ускладнилося вторгненням Росії в Україну і подальшим злетом цін на світових енергетичних ринках, пише AP NEWS.

Потреба Європи у газі означає, що вона конкурує з азіатськими країнами, підвищуючи ціни на викопне паливо та призводячи до глобальної гіперінфляції. Шрі-Ланка та інші бідні країни Азії не готові конкурувати за цінами на енергоносії з Європою.

Більшість азіатських країн віддають пріоритет енергетичній безпеці, часто на шкоду турботі про кліматичні наслідки.

Якщо для багатих країн, таких як Південна Корея чи Японія, це означає розвиток ядерної енергетики, то для величезних енергетичних потреб Китаю та Індії це означає, що в короткостроковій перспективі їм доведеться покладатися на брудну вугільну енергетику.

Саме те, як Індія та Китай вирішать задовольняти попит на енергію, матиме глобальні наслідки.

Відповіддю принаймні у короткостроковій перспективі, схоже, буде залежність від брудної вугільної енергетики — ключового джерела теплових викидів вуглекислого газу.

Китай, який зараз займає перше місце у світі з викидів парникових газів, прагне досягти нульового рівня викидів до 2060 року. Проте посуха, війна в Україні змусять Китай робити вибір на користь світла в будинках на шкоду скороченню джерел брудного палива.

Індія прагне досягти чистого вуглецевого нуля на десятиліття пізніше за Китай і посідає третє місце у списку нинішніх глобальних емітентів парникових газів.

Найближчими роками в жодній іншій країні попит на енергію не зросте більше, ніж в Індії, і, за оцінками, країні знадобиться 223 мільярди доларів для досягнення цілей у сфері екологічно чистої енергетики до 2030 року.

Як і Китай, Індія прагне нарощувати виробництво вугілля, щоб зменшити залежність від дорогого імпорту, і, незважаючи на заклики до запровадження санкцій, продовжує купувати російську нафту.

Але розмір майбутнього попиту також означає, що жодна з країн не має іншого вибору, крім як збільшити обсяги виробництва чистої енергії.

Китай лідирує в галузі відновлюваної енергетики та відходить від залежності від викопного палива. Індія також інвестує значні кошти у відновлювані джерела енергії та зобов’язалася виробляти 50% електроенергії з екологічно чистих джерел до 2030 року.

«Вторгнення Росії в Україну змусило Індію переосмислити свої проблеми енергетичної безпеки», — каже Сваті Д’Соуза з Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу.

Збільшення внутрішнього виробництва не означає, що обидві країни спалюють більше вугілля, а навпаки, замінюють дороге імпортне вугілля на дешеву вітчизняну енергію, каже Крістоф Бертрам з Потсдамського інституту дослідження впливу на клімат. Що є «вирішальним» для глобальних кліматичних цілей, то це те, куди будуть спрямовані майбутні інвестиції.

«Зворотний бік інвестування у вугілля означає, що ви менше інвестуєте у відновлювані джерела енергії», — сказав він.

Японія та Південна Корея, дві найрозвиненіші країни Азії, після вторгнення Росії в Україну, наполягають на використанні ядерної енергії.

Санкції проти імпорту російського вугілля та газу змусили Японію шукати альтернативні джерела енергії, незважаючи на антиядерні настрої, що виникли після катастрофи на Фукусімі у 2011 році.

Раніше, ніж очікувалося, літо спричинило брак електроенергії, і уряд оголосив про плани прискорити перевірки безпеки, щоб запустити більше реакторів.

Сусідна Південна Корея не відчула проблем із постачанням енергоносіїв, оскільки вона отримує газ із таких країн, як Катар та Австралія, а нафта — з Близького Сходу. Але можливий непрямий удар від зусиль Європи щодо забезпечення свого енергопостачання з цих джерел, що призведе до зростання цін.

Як і в Японії новий уряд Південної Кореї заохочує виробництво електроенергії на атомних електростанціях і заявляє про небажання різко скоротити залежність країни від вугілля і газу, оскільки потрібно піднімати економіку.

Війна Росії проти України та, як наслідок, зростання цін на газ змусили Індонезію скоротити роздуті субсидії, спрямовані на стримування цін на пальне та деяких тарифів на електроенергію.

Але це була дуже «поспішна реформа», яка не вирішує проблему навчання найбільшого у світі експортера вугілля від викопних видів палива та досягнення мети «чистого нуля» до 2060 року, каже Анісса. Р. Сухарсоно з Міжнародного інституту сталого розвитку.

Експорт вугілля Індонезією збільшився майже в 1,5 рази з квітня по червень порівняно з 2021 роком у відповідь на європейський попит, і Індонезія вже зробила понад 80% загального обсягу вугілля, видобутого минулого року.

Отже, зараз азіатський світ у плані інвестицій у джерела енергії не має чіткої дорожньої карти. Одна з основних причин — вторгнення Росії в Україну та подальший хаос на енергетичному ринку.

Источник: zn.ua