Українська оперна співачка, солістка Національного академічного театру опери та балету, артистка якого воює в лавах ЗСУ, Анжеліна Швачка в інтерв’ю програмі «Точка опори» розповіла, як війна змінила її життя та що трапилося з її унікальним голосом. Анжеліна має голос меццо-сопрано й виконує оперні партії дванадцятьма мовами світу. Її голос звучав у театрах Швейцарії, Німеччини, Іспанії, Голландії, Литви, Японії та багатьох інших країн.

Про початок війни співачка дізналася вдома від доньки, адже перші вибухи артистка не чула. Першу ніч родина співачки просиділа вдома, а наступного дня спустилася в укриття, в метро. Проте через холод та протяги всі члени родини захворіли й змушені були повернутися додому.

— Найскладніше було, коли я чула автоматні черги біля свого дому, — розказала Анжеліна. — Ми живемо на Шулявці, а ворог підходив до нас. Я це добре чула, тому не могла спати два тижні. Це дуже складно. Пам’ятаю, коли чули сигнал «повітряна тривога», виходили в коридор, де я голосно співала лише для того, щоб не чути вибухів. А потім раптово в мене зник голос. Це все на стресі, адже я майже не спала два тижні, а це погано впливає на голос. Лише коли почалися благодійні концерти, я потрошку почала розспівуватися.

Протримавшись кілька тижнів у Києві, з третьої спроби співачка з родиною нарешті змогла сісти на потяг та дістатися до Тернополя, де їх чекали знайомі. Через якийсь час артистка вийшла на сцену з благодійною метою, проте її серце було сповнене болю, адже рідна, така улюблена зала Національного академічного театру опери та балету лишалася порожньою.

— Це було найбільшим випробуванням, — згадує співачка. — Тому що я завжди кажу: театр — це мій перший дім! Це не той дім, де я сплю, їм чи готую. Жити я можу де завгодно, а працюю лише в нашому театрі! Там дійсно всі стіни рідні! Скільки всього відбулося за цей час — і успіхи, і страждання, і якісь кохання — різне було. Робота рятує.

Анжеліна каже, що зараз її найбільше дратує вимкнення світла під час оперних вистав та вона не може звикнути до повітряної тривоги.

— Це, звичайно, психологічно дестабілізує, але я себе заспокоюю тим, що ми найсильніші, як і наші ПВО, ЗСУ, — каже Швачка. — Але в мене є діти, й вони дуже переживають. Донька одразу веде мене в коридор, бо там дві стіни. Зрештою я таки трохи звикла. Хоч і страшне слово — звикла. Відключення світла в мене, як і в усіх. Це, звісно, дратує. Інколи, наприклад, перед виступом треба попрасувати сукню концертну, а нема можливості. Або помити голову, просушити феном, зробити укладку.

«ФАКТИ» писали, що Павло Зібров відповів зрадниці Повалій про «нацизм» в Україні.
138
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Instagram