Близько 39% жителів Угорщини і 65% Болгарії бачать у Росії союзника або необхідного партнера.

«Тривожно, що Італія знаходиться десь посередині. Інші столиці можуть побоюватися, що Рим перегляне свою [проукраїнську] позицію», — пишуть автори звіту.

Менша частка європейців — майже половина (48%), вважають, що їхня країна повинна мати лише «обмежені» відносини з Росією, якщо війна закінчиться мирним врегулюванням шляхом переговорів, наприклад, зберігши торгівлю лише в певних галузях.

Знову ж таки, думки розділилися: Польща (39%) найбільше виступає за розрив усіх зв’язків з Росією, тоді як Німеччина (26%), Угорщина (32%), Австрія (36%) і Болгарія (51%) демонструють рішучу підтримку повної післявоєнної співпраці з РФ.

«Переважає думка, що Європа повинна підтримувати обмежені відносини з Росією. Загалом, це створює основу для згоди серед європейської громадськості… Але певні розбіжності виглядають неминучими», — зазначають автори звіту.

Звіт виявив, що США значною мірою відновили свою репутацію друга і партнера ЄС із часу попереднього опитування, коли у відповідях респондентів було помітно, що президентство Дональда Трампа сильно вплинуло на їхню позицію.

У 2021 році жодна країна ЄС не розглядала Вашингтон як союзника, який поділяє європейські інтереси та цінності. Цього року 32% респондентів в 11 країнах вважають США союзником, який поділяє цінності ЄС — від 55% у Данії до 13% у Болгарії, тоді як 43% бачать у США необхідного партнера.

Однак існувало явне занепокоєння щодо можливого переобрання Трампа: 56% вважають, що це послабить відносини із США. Це призвело до значної підтримки більшістю (74% опитаних) ідеї про те, що ЄС повинен дбати про власну оборону, а не покладатися на США в питаннях безпеки.

Більшість респондентів (62%) в усіх 11 країнах також заявили, що їхня держава повинна залишатися осторонь будь-якого конфлікту навколо Тайваню. Менше чверті висловили бажання, щоб їхній уряд став на бік США, причому найбільше таких респондентів у Швеції, Польщі та Нідерландах. Однак, як показав звіт, мало хто з європейців погодився з главою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка закликала блок переоцінити відносини з Пекіном і розробити чітке уявлення про ризики.

Лише кожен п’ятий вважає, що торговельні та інвестиційні відносини Європи з Китаєм несуть більше ризиків, ніж переваг, при цьому значна частина опитаних (в середньому 43%) заявила, що вважає Пекін необхідним партнером і не сприймає ідею запровадження санкцій.

Попри те, що 70% європейців визнали Китай і Росію партнерами на світовій арені — про що свідчить їхнє економічне партнерство «без обмежень», оголошене в лютому минулого року, бажання розірвати відносини з Пекіном серед опитаних було незначним.

Однак існувало занепокоєння щодо економічного порядку денного Китаю та амбіцій «м’якої сили», причому багато європейців відчували дискомфорт від того, що Китай володіє ключовими об’єктами інфраструктури, такими як мости або порти (65%), а також технологічними компаніями (58%).

Для багатьох можливе постачання китайської зброї до Росії стало б чіткою червоною лінією: в середньому 41% опитаних заявили, що це спонукало б їх підтримати економічні санкції проти Пекіна, навіть якщо це завдало б шкоди західним економікам.

Пульєрін і її співавтор Павел Зерка вважають, що європейські лідери повинні визначити, де громадськість відкрита до амбітної політики — такої, як посилення оборони ЄС, визнаючи при цьому варіації і обмеження в підтримці.

На їхню думку, існує можливість знайти спільну мову щодо відносин із Китаєм, оскільки європейці скептично ставляться до практичної економічної присутності Пекіна, а також побудувати дискусію щодо Китаю навколо збереження європейських цінностей.