Венеційська комісія розкритикувала український проєкт закону щодо обмеження участі в політичному житті осіб, які були членами заборонених в Україні політичних партій, як ОПЗЖ та «Партії Шарія».

Про це повідомляє «Європейська правда».

Венеціанська комісія готувала висновок спільно з Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), оскільки питання стосується у тому числі виборів.

Законопроєкт №9081 передбачає обмеження в участі управлінням державою членів політичних партій, діяльність яких в Україні заборонили невдовзі після початку повномасштабної війни, на 10 років після завершення дії воєнного стану.

Венеціанська комісія та БДІПЛ визнають, що одразу після завершення дії воєнного стану певні обмеження можуть бути виправдані, але вважають, що такі часові рамки є занадто довгими.

«З огляду на виняткову історичну ситуацію, в якій зараз опинилася Україна, Венеціанська комісія та БДІПЛ вважають, що проєкт закону легітимно спрямований на захист, серед іншого, державної незалежності, демократичного устрою та національної безпеки. Проте він застосовується автоматично на єдиній підставі партійного членства і того, що особа обіймала виборну посаду, та невибірково, не розрізняючи між членами партій, які активно причетні до протиправних дій, які приписують політичній партії, і відтак, якби були обрані, становили б загрозу для демократичного ладу і нацбезпеки, і тими, хто виконував «нейтральні» функції», – зазначають у висновку.

Венеціанська комісія і БДІПЛ зауважують, що обмеження охоплюють велику групу осіб та покладають на них колективну відповідальність за протиправні дії партії, до якої вони належали, без розгляду кожного випадку окремо, що «суперечить принципу пропорційності і може призвести до свавільних рішень».

Автори висновку рекомендують Україні:

— запровадити «відповідні критерії та ефективну індивідуальну оцінку», на підставі яких обмеження права обиратися будуть застосовуватися лише до тих представників партій, які своїми діями та висловлюваннями створювали загрозу для нацбезпеки і демократії і активно сприяли протиправним цілям заборонених партій і відтак становлять загрозу у разі переобрання;

— після скасування воєнного стану скоротити до «якнайменшого терміну» час дії обмежень та забезпечити, що триваліший термін обмежень застосовуватиметься лише до осіб, які є найбільш серйозною загрозою для нацбезпеки і демократичного ладу, та на підставі рішень відповідних судів про їхню особисту відповідальність;

— надати особам, які підпадають під обмеження, доступ до процедурних запобіжників у процесі оцінки та можливість оскаржити обмеження їхніх прав і просити про судовий перегляд рішення про позбавлення права обиратися.

«Виконання цих рекомендацій є важливим для уникнення негативного балансу між легітимною метою захисту демократичного ладу і нацбезпеки держави та необхідністю забезпечити рівні умови політичного змагання, без непропорційного впливу на життєво важливу роль, яку відіграють усі учасники політичного життя у забезпеченні плюралізму, і без загроз для представницького характеру законодавчої влади», – зазначають у висновку.