Станом на сьогодні електронний реєстр «Оберіг» працює, проте наразі він ще не синхронізований з іншими державними реєстрами.

В Україні модернізували електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг», який має забезпечити обмін між реєстрами та підвищити якість зібраних даних. Про це розповів керівник компонента «Інтероперабельність та цифрова урядова інфраструктура» проєкту EU4DigitalUA Олег Бурба в інтерв’ю IT-спільноті DOU.

Він зазначив, що Міністерство оборони України замовило цю модернізацію два роки тому, але через бюрократичні перешкоди вона затягнулася на рік. Одним із результатів удосконалення реєстру стало підвищення якості даних і запобігання помилкам, як-от отримання повістки вже померлою людиною або прихід цього документа за старою адресою проживання. Крім того, наразі було реалізовано взаємодії «Оберега» з реєстрами Податкової служби, Мін’юсту та Міносвіти. Однак потрібно розуміти, що «Оберіг» тільки отримує інформацію з інших реєстрів і не передає її назад.

Для забезпечення взаємодії між реєстрами було використано систему інтероперабельності «Трембіта», що гарантує юридичну значущість і безпеку передачі даних. Оператори в Технологічному центрі контролю (ТЦК) можуть запитувати дані з інших реєстрів, й отримана інформація має відповідати певним юридичним форматам і структурі.

«Інтеграція між реєстрами значно поліпшить ефективність роботи ТЦК і зменшить навантаження на військовозобов’язаних. Наприклад, студентам більше не потрібно буде ходити між ТЦК і деканатом для отримання довідки про навчання. В ідеалі, можна буде перевірити статус студента в реєстрі «Оберіг» за запитом, щоб уникнути зайвих паперових процедур», — зазначив Олег Бурба.

Однак за його словами, для повної реалізації таких взаємодій необхідно змінити відповідні законодавчі акти. Нині є законні підстави для взаємодії, але для конкретної реалізації потрібні зміни в процедурах обліку військовозобов’язаних та інших нормативних документах.

«Окремо скажу, що наша команда працює над взаємодією реєстрів, побудованою саме на «Трембіті». Можуть бути й інші реалізації, але вони не в нашому фокусі», — зазначив айтішник.

Реєстр «Оберіг»: наскільки захищені в ньому дані

Олег Бурба розповів, що реєстр ведеться згідно з усіма чинними в Україні стандартами, і оператори ТЦК не мають можливості «викачати» інформацію про військовослужбовців по всій Україні. Вони можуть отримати лише доступ до інформації щодо конкретного району або області. «Вивантажити» інформацію звідти вони не можуть. Айтішник також нагадав, що закон визначає, хто має які права доступу. Такі системи, як «Оберіг», побудовані так, щоб мінімізувати ризик витоку інформації.

«Усі реєстри державного рівня достатньо захищені від кібератак і зломів. На мій погляд, найвразливішою ланкою в цьому процесі є людина, що нещодавно підтвердив випадок із «Київстаром», — зазначив він.

Як функціонування реєстру «Оберіг» вплине на мобілізацію

Айтішник вказав, що добре заповнений реєстр із верифікованими даними допоможе в цьому процесі. Він згадав про дискусію зі знайомим, який заявляв, що «Оберіг» неефективний, оскільки людей все одно виловлюють на вулиці для уточнення даних. Бурба заперечив цьому, стверджуючи, що способи роботи в центрах призову можуть бути різними, і присутність працівників на вулиці не означає відсутність даних про людей у реєстрі. Він уточнив, що для ідентифікації та перевірки інформації про людину працівникам центру призову необхідне особисте спілкування з нею. Так, навіть якщо реєстр буде повністю заповнений даними про військовозобов’язаних, це не усуне необхідність виїзду працівників на вулицю або запиту додаткової інформації для перевірки даних.

Зазначимо, що станом на сьогодні електронний реєстр «Оберіг» працює, проте наразі він ще не синхронізований з іншими державними реєстрами. Про це повідомив начальник служби зв’язків із громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в інтерв’ю «РБК-Україна».

«Коли відповідний законопроєкт буде ухвалено, то в більшості випадків потреба в заходах сповіщення просто відпаде, тому що будуть синхронізовані різні наявні бази даних. І ми бачитимемо, наприклад, що громадянин був зареєстрований у Києві, але зараз він працює у Львові, бо податок з його зарплати сплачується в Личаківський район Львова», — зазначив він.

Источник: focus.ua