Влітку операторів мобільного зв’язку зобов’язали до 1 лютого 2025 року забезпечити щонайменше 10 годин роботи мережі при відсутності електроенергії.

РБК-Україна розповідає, наскільки оператори мобільного зв’язку готові до знеструмлень та що буде, у випадку невиконання зобов’язань.

Які зобов’язання дали операторам мобільного зв’язку

Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) 17 липня 2024 року доручив операторам мобільного зв’язку та інтернет-провайдерам забезпечити:

• роботу протягом 10 годин 100% обладнання, яке забезпечує мобільний зв’язок та доступ до мережі Інтернет
• роботу протягом 72 годин 100% оперативно-диспетчерських служб, що здійснюють приймання та обробку екстрених викликів за телефонними номерами 101, 102, 103, 104 та єдиним номером виклику екстрених служб 112

Це покращить рівень працездатності мереж під час планових та аварійних відключень електроенергії.

До 1 жовтня мали отримати автономне резервне живлення 60% базових станцій мобільного зв’язку, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, а до 1 лютого 2025 року – 100% базових станцій.

Такі рішення ухвалили, оскільки під час блекаутів вкрай важливо, щоб українці залишалися на зв’язку. Зокрема, мобільні оператори та інтернет-провайдери мають координувати роботу технічних бригад, сповіщати громадян про перебої з мобільним зв’язком та інтернетом шляхом SMS-повідомлень тощо.

Настільки готовий «Київстар» до блекаутів

«Київстар використовує усі технічні можливості, щоб максимально забезпечувати потреби абонентів навіть під час знеструмлень. Зокрема, починаючи з 2022 року, компанія інвестувала вже понад 1,4 млрд грн, щоб зробити мережу більш енергонезалежною», – заявляють у прес-службі.

Станом на вересень 2024 року на базових станціях «Київстару» встановлено 126 тис. нових акумуляторів (АКБ), що забезпечують роботу до 4 годин без зовнішнього живлення. Окрім цього, 2 322 генераторів підтримують роботу ключових об’єктів мережі у випадках відсутності електроенергії.

Зокрема, всі визначені РНБО критично важливі об`єкти забезпечені генеруючими потужностями для отримання зв`язку протягом як мінімум трьох діб у випадках повномасштабних блекаутів.

«До кінця року плануємо закупити понад 61 тис. нових акумуляторів для базових станцій та 848 промислових генераторів», – кажуть у «Київстарі».

У компанії зазначають, що восени планують забезпечити 23-25% мережі можливістю роботи від генераторів. Вже зараз 60% мережі «Київстар» має чотиригодинне резервне живлення, 40% – від 2 до 4 годин. Зараз компанія працює над забезпеченням 6-годинного резервування для всіх ключових сайтів.

Роботу послуги «Домашній Інтернет» забезпечує 51 тис. джерел безперебійного живлення (ДБЖ), що встановлені у 23 тис. багатоквартирних будинків.

При цьому у Київстар наголошують, що акумуляторам потрібен час для підзарядки – від 4 до 6 годин для АКБ, для ДБЖ 8 годин безперебійного живлення. Оскільки знеструмлення часто мають непрогнозований характер, акумулятори не встигають заряджатись.

«Підключити до автономної генерації усі без винятку об`єкти телеком-мережі технічно неможливо. Тому у випадках, коли відключення електроенергії є масштабними і довготривалими, компанія змушена встановлювати пріоритети у забезпеченні живлення базових станцій», – заявляють у «Київстарі».

Як підготувався Vodafone до знеструмлень

Vodafone заявляє, що для підвищення надійності та збільшення часу автономного електрозабезпечення базових станцій (БС) з 2022 року на мережі вже змонтовано понад 51 тис. акумуляторних батарей, які забезпечують 4-6 годин автономності. Додатково законтрактовано ще близько 54 тис. акумуляторних батарей.

«Ми закуповуємо додаткові стаціонарні та мобільні генератори та забезпечуємо їх необхідним обладнанням та пальним. Використовуємо альтернативні джерела енергії – ми побудували та ввели в експлуатацію 3 сонячні електростанції. Також для швидкого розгортання та забезпечення зв’язком у екстрених ситуаціях використовуємо пересувні базові станції», – повідомляє прес-служба компанії.

Інвестиції в підготовку компанії до блекаутів складуть близько 900 млн грн.

«Компанія робить усе можливе, але не все залежить від операторів – є енергетики, постачальники, споживачі, які теж можуть допомогти, не створюючи додаткового навантаження на мережу під час блекаутів», – пояснюють у Vodafone.

Основні обмеження, які ускладнюють виконання вимог:

• строки постачання АКБ 120–180 календарних днів, для монтажу потрібно 60–90 календарних днів
• для зарядки АКБ на 10 годин за короткий період треба мати ввідні потужності електроживлення в рази більше наявних, а на багатьох обʼєктах це просто не можливо. За наявних потужностей період заряду триватиме 10 годин
• для встановлення на майданчиках додаткових АКБ потрібно встановлювати додаткові кліматичні шафи, для яких треба мати спеціальні конструкції на дахах. Для цього потрібні нові договори оренди, окрім цього на деяких будинках технічно неможливо встановити такі шафи
• в операторів обмежені ресурси власного персоналу, значну частину робіт виконують підрядники. І оскільки операторів більше не визнають критичними для економіки, це унеможливлює бронювання і, відповідно, виконання робіт

Чи lifecell уже підготувався до вимкнень електроенергії

В lifecell є понад 10 тисяч базових станцій. Більш як половину з них обладнали літієвими батареями. Вони забезпечують роботу на одному заряді протягом 4 годин.

Окрім цього, у вересні компанія заявила, що під’єднала понад 1700 базових станцій до генераторів. Це дозволить довготривало підтримувати роботу обладнання, але не забезпечить безперебійний і швидкий мобільний інтернет.

«Більшість наших абонентів має зв’язок під час планових та аварійних знеструмлень. Звісно, його якість в ці періоди не можна порівнювати зі стандартною ситуацією, коли живлення є, адже мережі операторів зв’язку будувались з огляду на стаціонарне живлення. Підтримка мережі на автономних джерелах – це, по суті, форс-мажорна ситуація», – кажуть у прес-службі.

Влітку lifecell повідомляв, що вже вклав в енергонезалежність понад 800 млн гривень і ще 240 млн планує інвестувати до кінця року в альтернативні джерела живлення. У планах оператора до 2025 року забезпечити близько 70% технологічних майданчиків літієвими батареями.

Хто контролюватиме виконання зобов’язань і що буде за їх порушення

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) має перевіряти виконання зобов’язань. У разі порушення вимог розпоряджень НЦУ передбачено стягнення штрафів з телеком-операторів.

За невиконання будь-якого розпорядження НЦУ компанії можуть сплати штраф у розмірі 0,3% доходу оператора електронних комунікацій за останній звітний рік, ця сума приблизно дорівнює 30 млн грн.

Источник: rbc.ua