Сучасні телевізори — це просто космос, коли йдеться про картинку, та й динаміки наче навчилися «дострелювати» звуком до кожного кутка вітальні.

Але є одне «але»: чому, досі так важко розібрати, що там бубонять улюблені персонажі? Роками заводські налаштування ігнорували потреби людського вуха, перетворюючи діалоги на невиразне мимрення і змушуючи розчарованих глядачів бігти в магазин за саундбарами. Звісно, зовнішня акустика вирішує проблему, але не у кожного в кишені лежать зайві 200 доларів, з якими можна легко розпрощатися.

Тож залишається працювати з тим, що маємо — тобто з меню налаштувань вашого OLED, QLED чи будь-якого іншого екрана. На щастя, там заховано чимало інструментів, здатних «вилікувати» приглушені діалоги. Беріть пульт, заходьте в налаштування і шукайте розділ звуку. Зараз ми змусимо цей пульт трохи попрацювати. До речі, поки ви блукатимете меню, непогано було б заразом увімкнути розширений режим HDMI, щоб і картинка відповідала покращеному звуку.

Почнемо з найпростішого — зміни звукових пресетів. У меню ви, швидше за все, знайдете кілька режимів на кшталт «Кіно», «Музика», «Стандарт» тощо. Зазвичай достатньо просто навести курсор на потрібну опцію, щоб почути різницю. Пастка криється в тому, що популярні режими на кшталт «Кіно» часто мають штучно викручені баси. Саме бас є головним ворогом чітких діалогів, адже низькі частоти просто перекривають і глушать високі частоти, необхідні для розбірливої людської мови.

Як правило, режим «Стандарт» тримає баланс між низькими, середніми та високими частотами, і менша кількість агресивного басу часто автоматично покращує чутність голосу. Якщо ж у вашому телевізорі є спеціальний режим «Діалог» або «Чіткий голос» — це ваш джекпот, вмикайте його не вагаючись. Для любителів покопатися глибше є режим «Користувацький» (Custom), де можна власноруч прикрутити баси і підняти високі частоти. Найкраща тактика — це експеримент: налаштували, послухали трохи фільм, потім шматок новин на YouTube, потім гру. Вуха самі підкажуть, коли стане краще.

Ще одна класична біда телеглядача — це реклама, яка волає так, що шибки дрижать, в той час як сам фільм доводиться слухати, затамувавши подих. Це відбувається через різницю в рівнях звуку між різними каналами та джерелами. Виробники про це знають, тому часто додають функцію «вирівнювання гучності» (Volume Leveling). Ця фішка працює як компресор: вона притискає занадто гучні звуки і підтягує тихі. В результаті ви не підстрибуєте на дивані під час рекламної паузи, а діалоги, які раніше губилися, стають гучнішими. Така опція є не всюди, але, наприклад, медіаплеєри Roku мають її майже завжди, іноді навіть з окремими налаштуваннями для нічного перегляду.

А тепер порада для тих, хто таки має зовнішню акустику, але все одно страждає від нерозбірливих діалогів. Якщо ви вже перепробували всі налаштування саундбара, спробуйте змінити формат виводу звуку на самому телевізорі з Bitstream на PCM. Зазвичай телевізори за замовчуванням стоять на Bitstream, щоб передавати об’ємний звук 5.1. Але цей формат стиснений, і іноді це стиснення спотворює звукову картину. Перемикання на PCM примусово переводить звук у нестиснений стереоформат. Іноді просте двоканальне стерео робить голоси значно чіткішими, ніж спроба бюджетної системи імітувати кінотеатр. Це не панацея, і іноді може стати гірше, але спробувати варто — повернути все назад можна за секунду.

І наостанок — трюк для власників LG (моделей після 2019 року). У цих телевізорах є функція AI Acoustic Tuning. Вона використовує мікрофон у вашому пульті Magic Remote, щоб «послухати» кімнату і зрозуміти її акустику. Після короткого тесту телевізор створить персональний профіль звуку, який часто значно краще виділяє діалоги і фокусує звук на глядачеві. Це, звісно, фішка конкретного бренду, але якщо у вас є просунутий саундбар іншої фірми, перевірте інструкцію — там теж може бути подібна функція калібрування під приміщення.

Источник: techno.nv.ua