У популярних месенджерах масово розповсюджуються пропозиції легкого підробітку, де від користувача вимагається лише ставити вподобання готелям на відомих онлайн-платформах. За нескладні дії обіцяють щоденні виплати, проте за цією схемою стоять кіберзлочинці. Мета аферистів — отримати доступ до конфіденційних даних платіжних карток та виманити у жертви великі суми грошей.

Гачок довіри: чому шахраї справді платять перші гроші

На початковому етапі зловмисники справді можуть перерахувати на рахунок жертви символічну суму — зазвичай це кілька десятків або сотень гривень. Це робиться виключно для того, щоб продемонструвати «чесність» компанії та зняти у людини захисні бар’єри.

Коли користувач бачить реальне поповнення своєї картки, він починає довіряти «менеджеру» і погоджується на складніші завдання. Саме на цьому етапі шахраї збирають перші персональні дані під виглядом реєстрації в системі для виплат.

Від лайків до «бронювання»: як зростають ставки

Після успішного проходження першого рівня жертві пропонують значно більші прибутки. Проте тепер для роботи потрібні «інвестиції». Користувачеві ставлять завдання самостійно забронювати номер у готелі за власні кошти, обіцяючи повернути суму з бонусом у 20–40%.

Спочатку схема працює: за перше невелике бронювання гроші повертаються з обіцяним прибутком. Це підштовхує людину вкладати дедалі більші суми — на тисячі та десятки тисяч гривень.

Анатомія фіналу: «технічний збій» та зникнення

Коли сума, перерахована жертвою, стає значною, сценарій різко змінюється. Шахраї повідомляють про «технічну помилку» або «збій у системі», через які кошти нібито заблоковано. Щоб «розморозити» свій капітал та отримати заробіток, від людини вимагають внести ще один додатковий платіж.

Цей процес може тривати доти, доки у жертви не вичерпаються гроші або вона не зрозуміє, що її ошукують. Після останнього траншу зловмисники припиняють виходити на зв’язок, видаляють листування та блокують користувача.

План порятунку: що робити, якщо дані розкрито

Фахівці з кібербезпеки наголошують: не можна вступати в перемовини з аферистами навіть заради отримання першої «пробної» виплати. Будь-яка взаємодія — це передача інформації про ваш номер телефону та активність банківського рахунку.

Якщо ви все ж надали дані картки або переказали гроші:

• Негайно заблокуйте платіжну картку через онлайн-банкінг або гарячу лінію банку.

• Зверніться до служби підтримки банку, щоб зафіксувати факт шахрайства.

• Подайте офіційну заяву на сайті Кіберполіції.

Чек-лист безпечного працевлаштування

Щоб не стати жертвою кібераферистів, варто дотримуватися правил цифрової гігієни:

1. Офіційне працевлаштування не передбачає переказів власних коштів на невідомі рахунки для «активації» роботи чи «бронювання».

2. Не повідомляйте стороннім особам логіни, паролі до банкінгу та CVV-коди карток.

3. Ігноруйте вакансії з нереалістично високою оплатою за елементарні дії.

4. Перевіряйте посилання, за якими пропонують перейти: фішингові сайти часто копіюють дизайн відомих сервісів бронювання, але мають помилки в доменному імені.

Пам’ятайте, що будь-яка вимога надіслати власні гроші для отримання заробітку є прямою ознакою шахрайської діяльності.

Источник: chasdiy.org