Раніше базовою навичкою вважалося вміння користуватися комп’ютером та інтернетом. Завтра цього буде катастрофічно мало. Для сучасних дітей нейромережі – це вже не магія, а природне середовище.

Уявіть, як третьокласниця Єва на уроці інформатики не просто малює фігурки в графічному редакторі, а за допомогою простих блоків тренує алгоритм розпізнавати її малюнки. Це формує абсолютно новий тип мислення. Дитина перестає бути пасивним споживачем контенту (якому алгоритми YouTube чи TikTok диктують, що дивитися) і починає розуміти «підкапотну» логіку цих систем.

Впровадження ШІ у шкільну програму – це не про те, щоб змусити семирічних дітей писати складний код на Python. Це про медіаграмотність та кібербезпеку в епоху діпфейків.
Діти, які змалечку розумітимуть, що ШІ може генерувати неіснуючі фотографії, імітувати голоси та маніпулювати фактами (так звані «галюцинації» ШІ), матимуть потужне щеплення від дезінформації. Вони навчаться ставити правильні запитання і критично оцінювати будь-яку цифрову інформацію.

Експерти попереджають про ще одну загрозу: якщо школи не візьмуть на себе місію з навчання ШІ, ми отримаємо прірву в суспільстві. Діти з заможних родин матимуть доступ до платних ШІ-репетиторів та передових інструментів удома, тоді як інші залишаться далеко позаду. Раннє та обов’язкове шкільне навчання – це єдиний спосіб дати всім рівний старт у світі, де домінуватимуть алгоритми.