Здається, про нашу ЗАЗівську “Таврію” ми знаємо всі – і родовід, і слабкі місця, і переваги, і ціни. Але існували такі «Таврії», про які мало хто знає…

Перші спроби перспективної передньопривідної моделі в Запоріжжі почали робити ще наприкінці 1960-х, коли стало зрозуміло, що таке компонування витісняє задній привід на масових малолітражках. Загалом автомобіль був готовий за десять років, але замість того, щоб піти на конвеєр йому довелося стояти… в черзі – на фінансування виробництва.

За ці роки проект майбутньої “Таврії” – цілком актуальний як для свого часу – старів, його вдосконалювали, намагаючись утримати у фарватері мейнстріму. Про те, якою ціною це вдалося, можна написати окрему статтю, але Auto24 вирішило розповісти про інше.

Незважаючи на затримку із запуском у серію, конструктори Запорізького автозаводу не лише продовжували удосконалювати майбутню новинку, а й працювали над розширенням модельної гами. І ось якими проектами вони наповнили свій портфель.

чотирьохдверний хетчбек

Запорізькі маркетологи розуміли, що тридверний автомобіль не матиме абсолютного успіху в країні, яка завжди зневажала Запорожці саме за малу кількість дверей. Переробити «Таврію» на «п’ятидверку», схоже, було недешево, а наближення ціни до тольяттинських «вісімок» і «дев’яток» було вже небезпечним — за схожого цінника покупець вибрав би «Самару».

Тому більш комфортному хетчбеку вирішили дати чотири двері – три пасажирські та одну багажну. Тобто праворуч прорізали двоє дверцят, а на лівому борту залишили одні – широкі, таврійські. Цей цікавий проект не отримав продовження.

П’ятидверний хетчбек

Але повноцінний п’ятидверний хетч радянські конструктори ЗАЗ також спроектували. Пізніше деякі інші автовиробники (згадайте хоча б Mazda) теж вдалися до такого кроку: 5-дверний хетч зробили більше тридверки. Колісна база залишилася стандартною, але було витягнуто корму та зменшено кут нахилу багажної кришки – п’ятих дверей.

Місткий кузов п’ятидверної «Таврії» став схожим на універсал, але за канонами 1980-х років для статусу універсала автомобілю не вистачало довгого заднього звису та вертикальної ляди. Тим часом, 1994 року цю машину запустили у виробництво саме як універсал ЗАЗ-1105 “Дана” (1994 – 1997 рр.).

Фургон

Якщо по-чесному, не такий це і фургон, але саме так називалася ця машина в момент її народження – 1988 рік. Варіант досить поширений і в нинішній Європі: звичайний хетчбек без заднього сидіння та з глухими задніми вікнами. А ось справді оригінальне рішення «зазовців» — збільшення вантажного відсіку за рахунок «роздутої» ляди.

Однак, були варіанти як без заднього сидіння, так і з ним. Вантажопідйомність заявлялася лише на рівні 290 кг. Ідею зберегли на майбутнє, щоби на початку 1990-х запустити цю машину в серію з індексом ЗАЗ-11024. Більшість машин випустили не з глухими боковинами, а зі скляними вікнами.

Седан

Нічого, що маленький, зате з окремим довгим багажником та затишним салоном. Ця модель майже одразу отримала індекс ЗАЗ-1103, це був найбільший автомобіль у тодішньому сімействі «Таврії», адже задній звіс у нього був навіть більшим, ніж у «п’ятидверки» ЗАЗ-1105, яка потім стала «Даною».

Ця модель збереглася в лінійці, хоча до 1994 року її переробили в ліфтбек: отвір багажника збільшили до даху і замінили кришку багажника на великий люк з вікном. З 1995 року цей автомобіль ми знаємо як “Славута”.

Мікровен

Про автомобілі вагонного компонування на базі «Таврії» збереглося менше інформації. У 1992 році завод мав у планах дві такі моделі: мікроавтобус та такий собі універсал, як заявлялося, “підвищеної місткості” з трьома рядами сидінь для сімох пасажирів. Причому мікроавтобус збиралися випускати по 30 – 50 тисяч екземплярів на рік.

Ландо

Маємо попередити, що справжніх даних про рік виготовлення цієї версії ми не знайшли. Але найпростіший 1,1-літровий двигун із моноінжектором (!), базове торпедо та деякі інші характерні для радянського періоду ознаки кажуть, що це розробка кінця 1980-х – самого початку 1990-х. Ця модель мала заводський індекс, навіть два: спочатку ЗАЗ-110260, потім ЗАЗ-11025.

У “Таврії Ландо” урізано та доопрацьовано дах з посиленим каркасом, невеликий багажник з оригінальною кришкою. Один із трьох випущених екземплярів “Таврії Ландо” експонується у музеї “Колеса історії” у Києві.

Резюме

Як бачимо, перспективна модельна лінійка ЗАЗ наприкінці 1980-х була багатою. Власне, на ЗАЗі створювали широку лінійку кузовів та модифікацій ще для задньомоторних «Запорожців». Половина таких дизайнерських та конструкторських проектів традиційно так і залишалися на папері чи пластиліні, хоча частина ідей втілювалася в метал. Заради справедливості треба сказати, що така ж практика була в ХХ столітті в автомобільних КБ всього світу — з тією різницею, що в Європі та Америці такі автомобілі називалися концептами.