Близько 20 нафтобаз зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази.

Подвійний удар: до нафтового зашморгу додалися бомбардування

Україна була і є залежною від імпорту ПММ. До війни 75% дизельного палива в Україну надходило з росії, тепер ланцюги поставок потрібно змінювати. В агросекторі і не тільки одразу відчули дефіцит пального, пише Agravery.com.

Другим ударом стало активне бомбардування нафтобаз, яке не припиняється по сьогодні, згідно регулярних повідомлень місцевих ОДА. У перший тиждень квітня атаковано найбільший в Україні нафтопереробний завод проєктною потужністю 18,6 млн тонн — Кременчуцький НПЗ (ПАТ «Укртатнафта») — інфраструктура підприємства знищена, завод не працює, обстріляні і навколишні склади паливно-мастильних матеріалів. У Василькові Київської області після авіаудару знову спалахнула нафтобаза, пожежу на якій вже гасили наприкінці лютого. В ніч на 6 квітня російські ракети повністю знищили нафтобазу на Дніпропетровщині.

Протягом березня російські військові вдарили по нафтобазі у Рівненській області, було завдано удару по нафтобазі у Львові, яка повністю зруйнована. Пошкоджені нафтобази на Рівненщині та у Луцьку. Знищені резервуари нафтобази у Калинівці на Київщині, і це все не повний перелік.

Чи допоможе Європа?

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) та благодійний фонд SaveUA ще у березні закликали європейську спільноту допомогти Україні, забезпечивши її паливом. Сьогодні триває їх сумісна робота над забезпеченням пальним автотранспорту громадян та аграріїв, але палива не вистачає.

Заступник голови ВАР Денис Марчук розповідає:

— Ситуація з паливом важка. Внаслідок бомбардувань пошкоджені нафтобази на Львівщині, Тернопільщині, у Ровенській та Дніпропетровській областях тощо. Це зменшує загальну пропозицію палива і місцями в аграріїв може виникнути дефіцит ПММ під час розгортання посівної кампанії. Аграріям потрібне паливо не лише на посівну, а ще й на організацію перевезень гуманітарної допомоги. ВАР знаходиться у постійному пошуку нових партнерських стосунків за кордоном, щоб завозити ПММ, працюємо разом з міжнародним фондом SAVEUA над організацією поставок дизельного палива в Україну.

Україна змушена перебудувати ланцюги постачання палива і робити це в умовах воєнного стану. Складно, але процес відбувається.

Держава переконує: паливо буде

Офіційні заяви Мінекономіки, Міненергетики, Мінагрополітики та премєр-міністра, зроблені за останній тиждень, зводяться до одного: дефіцит палива є та Україна його подолає, посівна буде забезпечена. Щодо конкретного механізму вирішення проблеми — пояснень немає. Одночасно експерти аграрних ринків оцінюють дії держави здебільшого у позитивному розрізі.

За даними Мінагрополітики, до сівби ярих культур приступила вже 21 область України, при цьому на відповідну дату в минулому році в Україні посів розпочинали 15 областей. Так всіма категоріями господарств посіяно станом на 1 квітня: ярої пшениці 81 тис. га, ярого ячменю 327,3 тис. га, ярого ріпаку 7,6 тис. га, вівса 50,1 тис. га, гороху 62,3 тис. га, цукрових буряків 30,6 тис. га, соняшника 33,7 тис. га, сої 10,4 тис. га.

Якщо скласти вищевказані посівні площі, то сумарно вони складуть близько пів мільйона гектарів. На тлі того, що за розрахунками профільного міністерства яровий клин має перевищити 13 млн га, посіяно ще дуже мало. При цьому лише на виконання однієї операції глибокої оранки потрібно 17 літрів дизельного палива на гектар.

— Найболючіше для агросектору сьогодні — це дефіцит паливно-мастильних матеріалів. То ж технології глибокої оранки з використанням 17 літрів ПММ на гектар сьогодні під сумнівом, — зауважує експерт з агрономії, кандидат біологічних наук Олександр Гончаров.