За які важливі фінансово-економічні законопроекти Верховна рада голосуватиме на тижні (14-18 червня).

Про це написав нардеп Ярослав Железняк.

Амністія капіталу (5153)

Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання.

Основною метою є детінізація економіки шляхом декларування активів. Законопроектом передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Також особи повинні будуть сплатити одноразовий збір: 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків; 9% для розміщених за кордоном; 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

Врегулювання боргів на ринку газу (№3508)

Законопроект розглядатиметься у першому читанні, він визначає механізми врегулювання боргів теплокомуненерго та водопостачальників за газ.

3 червня профільний комітет рекомендував Раді ухвалити його за основу та у цілому як закон.

Документ пропонує визначити процедуру врегулювання заборгованості за газ та його транспортування. Автори пропонують це робити шляхом проведення взаєморозрахунків із залученням коштів держбюджету, реструктуризації залишку заборгованості та списання пені за умови погашення тіла боргу.

Читайте також: Уряд більше не регулює ціни на газ для тепловиків: що це означає для ринку і споживачів

Участь Ощадбанку в ФГВФО (№5542)

Відповідний проєкт закону сприятиме зменшенню частки держави у банківському секторі. Раніше повідомлялося, що приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування є першим кроком на шляху входження ЄБРР до капіталу банку.

Наразі депозити вкладників Ощадбанку гарантовані державою у повному обсязі, тобто 100%, незалежно від суми. Після приєднання до ФГВФО розмір гарантованої суми для нових вкладників становитиме 200 тисяч гривень.

Згідно законопроєкту, якщо вклад, залучений АТ "Ощадбанк" до дня набуття ним статусу учасника Фонду, перевищує граничний розмір відшкодування коштів за вкладом (наразі це 200 тис грн — ред.), частина такого вкладу, що перевищує граничний розмір відшкодування коштів за вкладом, гарантується державою.

Платіжні послуги (4364)

Податковий комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та у цілому законопроєкт щодо платіжних послуг.

Меморандум про зниження комісії інтерчейндж підписали заступник голови НБУ Олексій Шабан, регіональний президент компанії Visa у регіоні Центральна Європа, Близький Схід та Африка Ендрю Торре та старший керуючий радник з регуляторних питань компанії Mastercard у Європі Крістоф Баерт.

Зазначається, що для цього компанії Visa та Mastercard звернулися до АМКУ із заявою щодо надання дозволу на узгоджені дії.

Після отримання такого дозволу вони розпочнуть поступове зниження граничних розмірів ставок комісії інтерчейндж, зокрема комісії мають становити:

• з 01.07.2021 — не більше 1,20%;
• з 01.07.2022 — не більше 1,00%;
• з 01.07.2023 — не більше 0,90%.

Прозорість видобувних галузей (№3790)

Проектом закону пропонується внести зміни до Закону № 2545-VIII щодо приведення у відповідність з вимогами Стандарту ІПВГ 2019 року, зокрема:

-уточнюється порядок розкриття інформації, що вимагається законом (порядок затвердження форм звітності, граничний термін подання звітності суб’єктами розкриття інформації), та обсяг інформації, що підлягає розкриттю. Зокрема, окремою вимогою Стандарту ІПВГ 2019 року є розкриття (оприлюднення) контрактів на користування надрами, що укладаються інвесторами з державою (уповноваженою особою держави) починаючи з 1 січня 2021 року;

-впроваджується звітування в тому числі і за суми платежів за викиди двоокису вуглецю;

-відомості щодо середньооблікової кількості працівників повинні подаватись з визначенням кількості працівників кожної статі;

-визначаються гендерні квоти при формуванні персонального складу багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ.

Аграрні розписки (2805-д)

Аграрні розписки — це механізм фінансування сільськогосподарських виробників, такий інструмент працює з 2018 року.

Так, наприклад фермер, якому потрібні техніка, може оформити аграрну розписку з дилером, він дає необхідну техніку, а фермер розплачується пізніше, зібраним врожаєм. Терміни, обсяги та інші деталі завжди обговорюються індивідуально між постачальником і покупцем. За аграрну розписку можна взяти в кредит техніку, добрива та все необхідне для ведення господарства.

Метою законопроекту є вдосконалення законодавства, як повідомляється в пояснювальній записці, це дозволить підвищити простоту в обігу, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їх використання.

Серед основних нововведень законопроекту:

• визначення правової природи аграрної розписки як цінного паперу;
• розширення кола суб'єктів, які мають право видавати аграрні розписки;
• створення правових умов видачі багаторічних аграрних розписок, виконання за якими буде відбуватися частинами;
• посилення гарантій прав кредиторів в разі примусового виконання.

Е-резидентсво (№5270)

Як зазначив автор законопроекту Ярослав Железняк, е-резидентство дозволить ІТ-фахівцям у кілька кліків "перевести" свій бізнес в Україну, фізично залишаючись у своїй країні. Е-резидентство буде працювати таким чином:

• е-резидент онлайн реєструє ФОП через "Дія";
• відкриває рахунки в українських банках, на які і отримує дохід;
• сплачує податок з доходу в Україні.

"Все робиться дуже легко. ІТ-шник проходить перевірку безпеки і реєструє ФОП в Україні онлайн через "Дія". Доходи отримує на рахунки в українських банках, і в Україні ж платить з них податки. Розрахунки виключно в безготівковій формі", — написав Железняк.

При цьому проектом закону також пропонується норма, згідно з якою е-резидент-підприємець може провадити виключно такі види діяльності:

• Видання комп’ютерних ігор (58.21 КВЕД);
• Видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД);
• Комп’ютерне програмування (62.01 КВЕД);
• Інша діяльність у сфері інформаційних технологій та комп’ютерних систем (62.09 КВЕД);
• Обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність (63.11 КВЕД).

За задумом авторів, законопроект повинен залучити нові інвестиції в Україну і наповнити держбюджет за рахунок е-резидентів.

Митний збір та ПДВ для посилок з-за кордону (4278, 4279)

Законопроектом №4279 передбачається: визначити відповідальними за нарахування та сплату до бюджету ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо їм здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів;

Привести у відповідність положення ПКУ та МКУ в частині визначення бази оподаткування ПДВ і митом при ввезенні товарів на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або ФОП) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (150 євро);

• встановити можливість відстрочки сплати ПДВ — протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру.

Законопроектом №4278 передбачається:

• Введення електронного декларування міжнародних поштових та експрес-відділень;
• Виключно письмова форма декларування товарів, які пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
• Базою оподаткування митними платежами посилок є їх сумарна митна вартість;
• Розширення переліку товарів переміщення яких забороняється в міжнародних і експрес-відправленнях. До переліку включаються алкогольні напої, тютюнові вироби, які пересилаються на адресу громадян або відправляються громадянами незалежно від вартості, а також про пересилання в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України;
• розширити перелік документів, якими може підтверджуватися фактурна вартість товарів громадянами.

Також очікується звіт Кабміну щодо виконання Держбюджету-2020