Банки, можливо, маскують свої запозичення за допомогою операцій, подібних до тих, що використовував банк Lehman Brothers до 2008 року, в результаті чого їх коефіцієнти боргу відповідають нормативам лише чотири рази на рік.

Про це пише Bloomberg.

Кредитні організації вдаються до угод репо, щоб отримати прийнятні показники обсягу активів при наближенні звітних дат — як правило, в кінці кварталу, йдеться в річному економічному огляді Банку міжнародних розрахунків.

Ця практика дозволяє збільшити коефіцієнти левериджу — співвідношення між капіталом і позиковими коштами — і показати їх у звітності як такими, що відповідають вимогам регуляторів, стало відомо з огляду.

"Дані вказують на суттєвий масштаб прикрашання балансів на ринках репо", — пишуть аналітики BIS.

"Дані американських фондів грошового ринку свідчать про явну циклічність в доларових запозиченнях репо серед банків, особливо в тих юрисдикціях, де коефіцієнт левериджу розраховується на основі показників на кінець кварталу", — йдеться в огляді.

Ця практика "знижує пруденційну цінність коефіцієнта левериджу, який, можливо, дотримується тільки чотири рази на рік", йдеться в огляді.

Lehman використовував репо, щоб приховати свої запозичення до колапсу в 2008 році, яке стало найбільшим банкрутством в історії США.

В рамках операцій репо банки залучають короткострокові позики під заставу будь-яких своїх активів із зобов'язанням згодом викупити забезпечення.

Отримані кошти потім можна надати в борг у рамках зворотного репо, а отриману заставу використовувати в якості забезпечення за новими позиками.

Закриття зворотного репо в кінці кварталу забезпечує надходження коштів, які можна використовувати для погашення прямого репо, скорочуючи боргове навантаження.

Читайте також: "Чорний тиждень" для фінансових ринків: тимчасовий струс чи початок нової кризи