У березні 2014 року президент Росії Володимир Путін святкував анексію Криму. Феєрверки розквітали в московському нічному небі. І деякі росіяни вірили, що їх країна вертається до колишніх розмірів.

Нелегально відібравши півострів у Чорному морі в сусідньої України, Путін постає перед проблемою: до нової території з російської “великої землі” дістатися можна тільки літаком чи судном. Тому Путін вирішує розгорнути будівництво мосту для авто та поїздів, 19 кілометрів через море.

Престижній проект він доручає Аркадію Ротенбергу, старому другові з тих часів, коли Санкт-Петербург ще звався Ленінградом. В 1960-ті вони познайомилися в компанії молоді, пізніше були спаринг-партнерами з дзюдо.

В очах багатьох критиків, сьогодні Ротенберг — підставна особа, через яку Путін накопичує статки. І один з небагатьох, кому Путін довіряє.

Запланований міст в Керченській протоці — між Чорним та Азовським морями — звичайно набагато більше, ніж будівництво, він — провокація. У всякому випадку, з точки зору західних урядів, для яких він символізує постійне порушення міжнародного права.

Відповідно реагує Захід. Він хоче змусити Москву повернути Крим. І щоб цього домогтися, карає кожного з близького оточення Путіна. Найближче коло президента.

США вводять санкції 20 березня 2014 року, безпосередньо після анексії Криму, проти соратника Путіна — Ротенберга. Чотирма місяцями пізніше так само вчиняє Європейський Союз.

Рахунки та майно Ротенберга в США та ЄС заморожені, він не може подорожувати країнами ЄС. Громадяни і компанії з США та ЄС не можуть надавати йому ані коштів, ані майна.

Санкції мають змусити Росію змінити свою поведінку. Тим часом вони ламають зв`язки. Особи з опальної країни не можуть більше подорожувати, вивозити товари, переказувати кошти.

Для оточення Путіна, яке охоче зупинялось в найдорожчих місцях світу, шлях на Захід тепер заблокований, приватний “джет” Ротенберга не може приземлятися у Відні, Парижі чи Лондоні, не можна здійснювати угоди з європейськими чи американськими компаніями.

Проте, як довго існують санкції, стільки ж і спроби їх обійти. Номінальні фірми та офшорні трасти часто дозволяють зламати державні заходи покарання. У випадку з підсанкційним підприємцем Ротенбергом, щонайменше до квітня 2016 року, одним з помічників в цій справі була фірма Appleby.

Там, де США та ЄС хотіли спалити за Ротенбергом всі мости, фірма, що стоїть в центрі “райських паперів”, відкривала нові можливості.

Фірма Appleby стоїть в центрі “райських паперів“ (Paradise Papers). Більша частина даних; які отримала Süddeutsche Zeitung і були проаналізовані сотнями журналістів зі всього світу, походять з цієї фірми — загалом близько 6,8 мільйонів документів.

Appleby була заснована у 1898 році в британській колонії на Бермудах? як приватна компанія майора Реджинальда Епплбі, юриста — шанувальника чаю, гри в крокет та стрільби з рушниці.

Сьогодні Appleby — провідний учасник так званого Offshore Magic Circle, розгалуженої мережі адвокатів, консультантів та фахівців, що супроводжують фірми в податкових оазисах.

Appleby має офіси практично в кожній важливій офшорній зоні в Європі, Азії, на Карибах та в Африці, налічує більш ніж 470 співробітників.

Поряд з Бермудами, Каймановими островами та Британськими Віргінськими островами найважливішими місцями для офшорного бізнесу є острови Мен та Джерсі.

До клієнтів Appleby належать великі банки та аудиторські компанії. У власних презентаціях компанія представляє себе як лідера ринку офшорної індустрії з річним оборотом більше 100 мільйонів доларів.

Appleby шанована галузевим рейтинговим агентством Legal 500 як “Компанія з офшорів 2015”. До її клієнтів належать принцеси, прем’єр-міністри, зірки Голівуду, а також деякі з найбагатших олігархів світу з Росії, Ближнього Сходу, Азії та Африки.

Аркадій Ротенберг під час кримської кризи мав зрозуміти, яке це прокляття і одночасно благо — бути другом Путіна.

Його близькість до президента зробила з нього, як і з інших олігархів, мільярдера. При цьому на початку він зовсім не цікавився бізнесом. Спортивний педагог з науковим ступенем, він працював у ленінградському спортклубі, пізніше заснував клуб дзюдо “Явара-Нєва”, чиїм почесним президентом став Володимир Путін.

З розпадом Радянського Союзу Аркадій та його молодший брат Борис відкрили в собі підприємницький хист. Спочатку їм належали мережа заправок та охоронна фірма, до яких скоро приєднались горілчаний завод, потім банк, тоді енергетична компанія.

Вони будують трубопроводи та частину інфраструктури для “Олімпійських Ігор — 2014” в Сочі. За дослідженням Bloomberg, один зимовий спектакль Путіна подарував їм контрактів на більш ніж $7 млрд.

Економічне зростання Ротенбергів йде поруч з політичним зростанням Володимира Путіна. Forbes проголосив Аркадія Ротенберга “королем державних підрядів”.

Після анексії Криму Путін просить свого старого друга Аркадія звести міст в морській протоці, хоча концерн Ротенберга “Стройгазмонтаж” (СГМ) ще ніколи не будував мости.

Ротенберг, який займався спортивною боротьбою і в своїй дисертації описує себе як “представника агресивної частини суспільства”, погоджується.

“Це важливий проект для країни”, — пояснює Ротенберг російському виданню КоммерсантЪ. Будівництво має коштувати близько трьох мільярдів доларів.

Захід тим часом хотів би покарати Путіна за захоплення Криму так, щоб це не уразило все населення. Він відмовляється від повного ембарго та націлює санкції проти російських компаній, банків, а також олігархів, котрі нажилися від системи Путіна найбільше.

Отже проти таких людей як Аркадій Ротенберг. Санкції від 30 липня 2014 року ЄС обґрунтував тим, що Ротенберг “давній знайомий президента Путіна та раніше його спаринг-партнер з дзюдо”, “при передачі важливих контрактів має протекцію від російської держави та російських державних компаній”.

ЄС звертає також увагу на роль Ротенберга у проекті мосту. Його будівництво “консолідувало б входження Криму до Російської Федерації, що далі підірвало б цілісність України”.

В той самий день, що і проти Аркадія, США ввели санкції проти його брата Бориса, який також вважається близьким другом Путіна. Проте ЄС Бориса не зачіпало: згідно Forbes, він має паспорт члена ЄС — Фінляндії.

Захід поставився до санкцій серйозно. Американці, які роблять бізнес з Ротенбергами, мають вважати на сплату величезних штрафів та ув’язнення до 20 років.

Громадяни та підприємці з ЄС також не мають надавати Аркадію Ротенбергу “ані опосередковано, ані безпосередньо кошти чи економічні ресурси”. Порушення загрожує їм ув’язненням до п’яти років та штрафом до півмільйона євро.

Це прикро для Ротенберга; як багато інших російських олігархів, він розпродає своє майно на Заході. Станом на весну 2016 року, він володіє нерухомістю в Італії та приватними літаками, які зареєстрував на острові Мен.

Фото: navalny.com

До квітня 2016 року, незважаючи на санкції, Appleby допомагає йому зберегти зв’язки, які Захід хоче відрубати. Окрім того, фірма прямо чи опосередковано обслуговує дюжину банків та фірм з Росії, Ірану та Лівії. В той час коли вони перебувають під санкціями ЄС та США.

Серед них “Сбербанк”, ВТБ Банк, “Газпромбанк”, ВЕБ, “Російський сільськогосподарський банк”, “Банк Москви”, які об’єдналися в 2016 році з ВТБ. А також нафтовий концерн “Роснефть”.

Appleby мають відношення з лівійськими державними фондами, зокрема Libyan Investment Authority (LIA), а також з державним іранським банком Bank Melli Iran.

Відповідаючи на запит “Зюддойтче Цайтунг”, “Сбербанк” заперечив, що після запровадження санкцій став клієнтом Appleby. Проте, згідно “райськіх паперів”, в цей час фірма працювала з контрактами, в яких “Сбербанк” брав участь.

Банк не захотів офіційно висловити свою позицію. Запити до інших концернів та банків залишились без відповіді.

Здається, що сам Appleby був мало вражений санкціями. З Аркадієм та Борисом Ротенбергами фірма укладає угоди, коли США — у випадку з Аркадієм і ЄС — проти них вже ввели санкції.

Філія Appleby на острові Мен у Ірландському морі періодично керує трьома номінальними фірмами Eagle Aviation, Sentonan Investments та Damstone, через які брати Ротенберги імпортували з ЄС кілька літаків.

До них додається фірма Hilanser з реєстрацією на Британських Віргінських островах, яка згідно “райських паперів” деякий час належала Аркадію Ротенбергу. Запити “Зюддойтче Цайтунг” Аркадій та Борис Ротенберги залишили без відповіді.

Особливо делікатними бізнес-стосунки між ними стали в 2014 році. Аркадій Ротенберг знаходиться під санкціями ЄС з 30 липня 2014 року. З 8 серпня того ж року ці санкції розповсюджуються на острів Мен.

Фото: rbc.ru

Острів не є членом ЄС, проте належить до Митного Союзу ЄС та частково застосовує його законодавство, включаючи санкції проти Росії.

Для Appleby стає небезпечно продовжувати співпрацю з Аркадієм Ротенбергом, що може розцінюватись судом як порушення санкцій. Все залежить від того, наскільки жорстко тлумачити зазвичай розмито сформульовані положення законодавства.

У будь-якому випадку комплайенс-менеджер Appleby Isle of Man LLC одразу попереджений, що деякі фірми Ротенбергів зареєстровані на острові. Він негайно пише листа до колег: “Так як пан Ротенберг стоїть зараз в списку, ми мусимо одразу вжити заходів, щоб заморозити контакт”.

Партнери в адвокатській компанії вирішили інакше. Можливо їх більше непокоїла втрата багатого клієнта, аніж порушення санкцій. Замість того, щоб одразу вчинити, як було рекомендовано, Appleby тільки рік потому передає фірму Аркадія Ротенберга Sentonan Investments іншому виконавцю юридичних послуг.

Фірмою Eagle Aviation, на яку деякий час були зареєстровані літаки Ротенберга, Appleby керує щонайменше до квітня 2016 року.

Які угоди за цей час Аркадій Ротенберг провів за допомогою Appleby, олігарх не захотів пояснювати. З “райських паперів” випливає, що в цей час мінімум один літак, що належав номінальній фірмі, перейшов у власність одного банку.

Щонайменше до квітня 2016 року Аркадій Ротенберг значився клієнтом Appleby та економічно уповноваженою особою цієї номінальної фірми — більше ніж півтора року потому, як він опинився в санкційному списку.

Як сильно відповідальні особи в Appleby роздратовані, що мають кінець кінцем втратити таких клієнтів, як Ротенберги, стає зрозумілим в липні 2017 року.

“Це дійсно шкода. Я знаю, що те, що вони зробили, було політично неправильно. Але наші клієнти були пречудові. Вони платили за першокласний сервіс, і вони його мали”, — говорить Брайан Джонсон, до кінця 2015 року — технічний директор відділу літаків Appleby в інтерв’ю Guardian.

Вражає, що Appleby не одразу порвала з клієнтами, які перебували під санкціями. Оскільки це фірма, чиї партнери та співробітники представляють себе як надбання офшорної галузі, вихваляють свою чесність та добре ім’я.

Тим не менш, поведінка Appleby у випадку Ротенберга спричинила дискусії всередині. На початку травня 2014 року, коли Аркадій та Борис Ротенберги вже півтора місяці перебували під санкціями США, комплайенс-менеджер філіалу на Кайманових островах пише в електронному листі: “Ризики, якщо з особами під санкціями…. мати справи, великі”.

Незважаючи на попередження, Appleby тримається свого бізнес-партнера. В схожому випадку фірма навіть створила нові зв’язки: Appleby в квітні 2015 року прийняла в клієнти “Російський сільськогосподарський банк”, хоча фінустанова з 2014 року перебуває під санкціями ЄС та США.

Фото: pravda-tv.ru

Наскільки делікатним був зв`язок, свідчить внутрішнє листування.

“Могли б ви підтвердити, що ви ретельно вивчили доручення і що воно не порушує санкцій?” — стурбовано питає старший комплайенс-уповноважений філіалу на Кайманових островах.

На це відповідає співробітниця з офісу з Британських Віргінських островів.

“Російський сільськогосподарський банк” підпадає тільки під санкції, що стосуються залучення капіталу. Поки доручення не робить можливим залучення капіталу з ринків, що підлягають санкціям, справа має бути в порядку”, — пише вона.

Відповідь свідчить, наскільки глибоко Appleby вивчає межі санкційних положень. Фірма ретельно аналізує, чи запланована операція стосується територій ЄС чи США, та під які санкції відповідна особа або фірма підпадає.

Якщо справа з правової точки зору на думку компанії ще є дозволеною, вона її приймає. На більш детальні запити Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ) та “Зюддойтче Цайтунг” фірма надала одну загальну відповідь: для осіб та підприємств, які знаходяться під санкціями, виконувались тільки ті послуги, які дозволяє закон.

До того ж, чи не зачіпає санкції певна операція, вони консультуються з незалежним експертом. Фірма не займає чіткої позиції у відношенні до братів Ротенбергів, іранських та лівійських підприємств чи банків.

Відносно російських банків йдеться, що, незважаючи на положення санкцій, їм можна надавати певні послуги. Таким фірмам як Appleby приносить прибутки те, що санкції не завжди однозначно та повно сформульовані.

Зв’язки з зазначеними у списку особами та фірмами зламані міжнародними державними об’єднаннями лише частково. Управління з контролю за іноземними активами США — Office of Foreign Assets Control (OFAC) — розрізняє повні та орієнтовані на певну галузь санкції. При останніх деякі операції дозволяються.

Також і в ЄС існують шпарини. Наприклад, операції з дочірніми фірмами компаній, які знаходяться під санкціями, не завжди заборонені, в конкретному випадку все вирішує власний аналіз ризиків.

Ротенберги спробували добре замаскувати свої бізнеси. Щонайменше до недавнього часу їм належали номінальні фірми на Британських Віргінських островах.

Зазвичай ці фірми та їх реальні власники повністю непублічні та закриті для закордонних розслідувачів.

Тим не менш, “панамські папери” з контори Mossack Fonseca та ті дані, що отримала “Зюддойтче Цайтунг”, відкрили: Аркадій Ротенберг щонайменше до 2010 року був власником декількох фірм.

Одна з яких — Causeway Consulting — тримала частки в компанії-власниці газопроводу “Північний потік”, що транспортує російський газ до Німеччини.

Незважаючи на те, що Ротенберги досвідчені люди в цій грі в хованки, вони не можуть повністю відвести санкції Заходу.

Восени 2014 року італійська влада конфіскувала деякі вілли Ротенбергів в Кальярі, Тарквінії та Арцакені, а також готель Berg Luxury в Римі.

Російська Дума обговорювала компенсаційний закон: російські підприємці, що знаходяться під санкціями ЄС та США, мали отримати компенсації за рахунок державних коштів. Проте ця пропозиція провалюється через широке протистояння “закону Ротенберга”, що піде на користь тільки багатим друзям Путіна.

Між тим Аркадій Ротенберг захистився іншим способом — одним не новим, але дуже ефективним трюком. Він, як виходить з “панамських паперів”, переписав номінальні фірми на одного зі своїх синів. Під санкції той не потрапив.

Автори: Маурітіус Мух, Фредерік Обермайер та Ніколас Ріхтер, Зюддойтче Цайтунг (Mauritius Much, Frederik Obermaier und Nicolas Richter, Süddeutsche Zeitung)

Переклад з німецької Ольги Прокопишиної