Енергія з відновлюваних джерел, так звана “зелена” енергія, поступово почала витісняти традиційну “брудну” енергетику. За результатами останніх років можна виділити основні фактори, які мали найбільший вплив на розвиток галузі.

Зміни клімату.

Першим фактором, що стимулює розвиток “зеленої енергетики” є загроза кліматичних змін і екологічної безпеки для людей через забруднення атмосфери викидами вуглецю, метану, сірки та іншими шкідливими сполуками.

Вони пришвидшують глобальне потепління та екологічну катастрофу. Найбільше ці викиди спричинені використанням традиційних джерел енергії на викопному паливі. Тому таким необхідним зараз є розвиток альтернативної енергетики з відновлюваних джерел.

Політична нестабільність та воєнні конфлікти.

Другим важливим фактором слід визнати політичну нестабільність у світі, спроби перерозподілу ресурсів, нового поділу світу, провокації розв’язання воєнних конфліктів.

Так як недругорядним чинником цих процесів є боротьба за території, в яких є запаси нафти, газу та інших традиційних джерел енергії, в противагу цим деструктивним процесам цивілізований світ взяв курс на розвиток відновлюваної енергетики (ВЕ).

В той час, як стара система схоже переживає свою агонію — озброюється, воює на всіх фронтах і всіма видами зброї, нова генерація створює нові сучасні технології, які можуть змінити світ кардинально і вже в найближчому майбутньому.

Фактор Трампа.

Одним з впливових факторів у цьому контексті можна виділити політику президента США Дональда Трампа.

Його політика зменшення державної підтримки відновлюваної енергетики та підтримка традиційної, ігнорування проблеми кліматичних змін частково стримує розвиток “зеленої” енергетики, але зупинити прогрес неспроможна.

В США будуються власні заводи по випуску обладнання ВЕ, розробляються нові технології для збільшення його ефективності в противагу зменшенню кількості імпорту.

Європейський союз залишається потужною рушійною силою розвитку галузі відновлюваної енергетики в світі.

Недавно депутати Європарламенту проголосували за прийняття широкого комплексу заходів, котрі забезпечать ріст використання відновлюваних джерел енергії в загальному енергобалансі до 35% і збільшення енергоефективності на 35%.

Частка енергії з відновлюваних джерел до 2030 року для електротранспорту має вирости до 12%. До 2022 року 90% АЗС по дорогах Транс’європейських напрямків повинні будуть оснащуватися точками підзарядки електричної енергії для електромобілів.

Доля передових видів біопалива (які мають менш шкідливий вплив на землеробство, ніж ті, котрі засновані на продовольчих культурах), відновлюване транспортне паливо не біологічного походження, викопні види палива на основі відходів і відновлюваної енергії повинні будуть складати не менше 1,5% в 2021 році, збільшившись до 10% в 2030 році.

Крім того парламент закликає всіх членів Євросоюзу сприяти якнайширшому запровадженню споживачами, домогосподарствами чи підприємствами виробництва “зеленої” електроенергії для забезпечення власних потреб.

А також — усуненню бюрократичних бар’єрів і скасуванню податків та зборів на встановлення систем виробництва і зберігання енергії такими споживачами.

Крім внутрішньої політики переходу до ВДЕ, Євросоюз є фундатором багатьох фондів, освітніх і благодійних організацій.

Вони займаються пропагандою, фінансуванням, просвітою в області відновлюваної енергетики. Особливо серед країн світу, що розвиваються.

Домінування Китаю.

Ще одним потужним фактором, який впливає на розвиток ВДЕ є, безумовно, економічний монстр Китай, який домінує на ринку сонячних панелей та батарей, спричиняє їхнє постійне здешевлення і з яким стає дедалі важче конкурувати іншим виробникам.

В минулому році Китай збільшив експорт сонячних панелей на 28,5% в порівнянні з 2016 роком. Загалом 70% сонячних панелей в світі виробляється в Китаї.

Крім того, країна має амбіції і всі шанси стати світовим лідером в індустрії електрокарів, забезпечуючи повний виробничий цикл: від видобутку кобальту, що використовується для літій-іонних батарей, до виробництва та продажу електромобілів.

19 грудня 2017 року в Китаї була запущена найбільша в світі національна схема торгівлі викидами в країні, що дозволить більш ефективно контролювати викиди вуглецю в китайському секторі виробництва електроенергії.

Останні роки Китай проводить активну міжнародну інвестиційну політику в галузі ВДЕ. На державному рівні він заохочує і приватні китайські компанії розширятися за межі країни. Так в 2016 році Китай інвестував у проекти чистої енергетики понад $32 млрд.

Як зазначено в доповіді Інституту економіки енергетики і фінансового анализу (IEEFA), найбільше інвестицій Китай вкладає в об’єкти ВДЕ в розвинутих країнах, таких як США та Німеччина.

Але, разом з тим, він зайняв п’яте місце в 2016 році серед інвесторів цієї галузі на ринках багатьох країн, що розвиваються. Цей вклад з 2005 по 2016 роки оцінюється в $19,7 млрд. Серед країн, у відновлювану енергетику яких інвестує Китай є і Україна.

Схоже, якби один тільки Китай розвивав і фінансував проекти “зеленої” енергетики у світі (без вкладу інших країн), навіть у такому випадку спостерігався б тріумфальний хід і експансія енергетики з відновлюваних джерел на планеті.

Феномен Маска

І, нарешті, не можна не згадати серед факторів впливу на розвиток відновлюваної енергетики Ілона Маска. Він, безумовно, відноситься до тих особистостей, які мають вплив.

Зокрема, в сферу численних інтересів цього неординарного бізнесмена-винахідника входить розвиток відновлюваних джерел енергії, на використанні яких базуються всі його революційні проекти, і з яким він пов'язує майбутнє людства.

Завдяки зусиллям компанії Тесла і її генерального директора Ілона Маска світ переходить на екологічніший, безпечніший і, в кінцевому результаті, дешевший електротранспорт, що дало поштовх до лавиноподібного розвитку технологій у цій галузі.

Компанія Tesla будує потужні Гігафабрики для масштабного виробництва сонячних батарей і акумуляторів, виготовляє сонячні панелі, “сонячну” покрівлю для даху, яка є одночасно і покрівельним матеріалом, і виробником чистої електроенергії.

Таке покриття набагато міцніше від традиційного і має нескінченний термін використання. Свої панелі, батареї і дахи компанія вже в цьому році планує масово продавати в супермаркетах через торгову мережу Home Depot.

Завдяки Маску енергетично незалежний дім для масового покупця стає більш доступним і спричиняє революцію у будівництві.

Сьогодні вже не тільки дах, а й вікна, фасади та будь-які поверхні віробляються з нових матеріалів, технології виготовлення яких розробляються в цілому світі та можуть забезпечувати виробництво чистої енергії.

Дуальність стримуючих факторів.

Крім факторів, які сприяють росту галузі є такі, що стримують та гальмують її розвиток. Як і для всього нового, існує необхідність долати інерцію. І, насамперед, інерцію системи традиційних технологій, що роками приносили значні прибутки своїм власникам.

Останні, прагнучи зберегти та закріпити свої позиції в традиційному секторі, з однієї сторони гальмують розвиток ВДЕ, але в той же час і сприяють — через інвестиції в чисту енергетику.

Вони змушені це робити через неспроможність старої системи забезпечити сталий розвиток, сучасні реалії кліматичних змін та поглиблення політики декарбонізації, а також поступову втрату конкурентоспроможності традиційного сектору.

Ще одним фактором стримування є недостатній рівень розвитку науково-технічної бази — необхідний високий рівень автоматизації процесу балансування і розподілу енергії, а також вдосконалення систем її зберігання.

З іншого боку, ця необхідність дає поштовх для розвитку нових технологій та підготовки нових кадрів.

Стримують розвиток відновлюваної енергетики і певні бюрократичні перешкоди при будівництві нових об’єктів, невідпрацьовані механізми і процедури їх запровадження та інтеграції, недосконалі системи стимулювання розвитку галузі.

Ці проблеми хоч і відрізняються, але існують у різних країнах, змушуючи їхні уряди вдосконалювати законодавство і обмінюватися досвідом. Не тільки влада і великий бізнес впливає на перехід до нової енергетичної парадигми.

Необхідне глобальніше, більш відповідальне і свідоме мислення суспільства, орієнтоване не тільки на сьогоденні інтереси, а й інтереси зовсім недалекого майбутнього. Як бачимо, фактори впливу діють і їхні наслідки є переконливими.

Стрімкий розвиток технологій і виробництв чистої енергетики порівнюють з гонкою озброєнь. Країни, компанії, науковці, інвестори змагаються між собою, хто перший винайде, збудує, або захопить ринок.

Конкуренція складається доволі жорсткою, особливо серед виробників батарей і акумуляторів.

І Україна, яка на загальному фоні виглядає непомітною (за останні 5 років частка ВДЕ в електроенергетиці зросла від 0,43% в 2012 році до 1,47% в 2017), теж не зможе уникнути впливу цього процесу.

Питання тільки в тому, чи буде вона пасивним спостерігачем і, в кінцевому результаті, тільки імпортером нових технологій, або використає весь свій потенціал для розвитку чистих технологій.

Ірина КРИМУСЬ, експерт Української асоціації відновлюваної енергетики