Фото: Ельдар Сарахман, УП

За оцінками уряду, у 2020 році щодо економічного зростання Україна може вийти за 4%, у Кабміну є різні сценарії щодо виплат за варантами Яресько у випадку потужного зростання української економіки.

Про це в інтерв'ю "Українській правді" заявив прем'єр Олексій Гончарук.

На питання, який у нього прогноз щодо економічного зростання у 2020 році, голова уряду відповів:

"Складне питання. За прогнозом зараз, в четвертому кварталі 19-го року, економічне зростання, очевидно, сповільнюється, порівняно з третім кварталом. Це пов'язано зі світовими трендами на світових ринках.

Ми дуже сировинні насправді, на жаль. І це означає, що ми дуже залежні від кон'юнктури зовнішніх ринків. На зовнішніх ринках для нас в кінці 3-го, в 4-му кварталі були прогалини, для металургії зокрема. І це призвело до того, що окремі підприємства відчували серйозну проблему", — розповів голова уряду.

"Друге – тепла зима. Як це не парадоксально, але енергетика – це також промисловість, ну, принаймні вона так враховується. І тому те, що погода така тепла, призводить до того, що менше електроенергії виробляється і споживається, як наслідок – менше спалюється пального. Ну, тобто, все це ВВП, це потрібно розуміти.

Тому, якщо говорити про цифри, то у нас буде уповільнення в 4-му кварталі, але об'єктивно в 20-му році ми можемо вийти за 4% нашими оцінками", — додав він.

Гончарук зазначив, що не вважає прогноз щодо росту ВВП на 40% за 5 років надто оптимістичним або нереалістичним.

У випадку такого потужного зростання Україна буде змушена платити великі компенсації за варантами Яресько, які починають діяти з 2021 року. На питання, чи в уряді рахували, про які суми може йтися, прем'єр відповів:

"Звичайно, постійно рахуємо. Це ж не перший досвід у світі. Це об'єктивна реальність, це є, і ми з цим як країна повинні працювати.

Стратегія, що з цим робити, у нас є, там є різні сценарії, я би їх, очевидно, озвучувати не хотів, тому що це той випадок, коли ти озвучуєш свій план дій, стратегію, і він часто стає неможливим до реалізації".

При цьому, він заперечив, що серед можливих сценаріїв є питання невиконання зобов'язань.

"Ні. Україна буде виконувати свої зобов'язання, тому що це довіра. Нам як країні взагалі потрібні дешеві ресурси, максимально дешеві. А для цього нам потрібно стабільно демонструвати, що ми прогнозована, надійна держава, прогнозований, надійний партнер.

В середньостроковій і в довгостроковій перспективі – це найбільш виграшна стратегія і ми будемо її дотримуватися.

Нам потрібно працювати над тим, щоб зростати в міжнародних рейтингах, нам потрібно працювати, щоб покращувати наші індекси міжнародні, щоби рейтинги агенцій підвищували суверенний рейтинг України – це важлива макрозадача", — підкреслив голова уряду.

"Я думаю, що будь-які наші зобов'язання не повинні стримувати нас від бажання, щоб наша економіка зростала. Ну, тобто це не привід казати: "Давайте будемо уповільнювати економіку, давайте будемо стримувати її зростання, для того, щоб не виникали ці зобов'язання".

Розумієте, це дуже чутлива тема. Чому? Тому що будь-яка моя оцінка в тому числі впливає на стратегію, яку ми будемо обирати. Тому давайте так: ми знаємо, що робити, у нас є боргова стратегія, у нас є чудова команда, яка керує боргом. І ми будемо шукати правильний момент і правильні рішення, щоб у випадку, коли українська економіка буде зростати значно сильніше, ніж зростає зараз, це створювало б мінімальний негативний ефект на наші зобов'язання", — розповів він.

"Багато хто намагається представити ціль 40% як обіцянку. Я вважаю, що це досить небезпечна інтерпретація. Це оцінка нашого уряду, оцінка потенціалу нашої країни в наступні 5 років.

Я щиро вважаю, що ця оцінка була правильною і залишається правильною. Я вважаю, що наша країна може зростати і зрости на 40% за 5 років, може зростати на 7 і більше відсотків на рік, якщо вона буде робити правильні кроки", — сказав також Гончарук.

Нагадаємо:

У НБУ очікують на ріст ВВП на рівні 3,5-4% у 2020-2022 роках.

Варрант — це цінний папір, що дає власникові право купувати пропорційну кількість акцій за обумовленою ціною протягом певного проміжку часу, як правило, за нижчою в порівнянні з поточною ринковою ціною.

Україна і Комітет кредиторів в 2015 році досягли угоди про реструктуризацію частини державного боргу загальним обсягом 18 мільярдів доларів.

Реструктуризація передбачає повне списання 3 мільярдів доларів, відстрочку платежів по тілу кредиту в сумі 8,5 мільярда доларів на 4 роки, а також фіксування ставки купона за всіма бондами на рівні 7,75% річних.

Україна випустила ВВП–варранти на суму списаних кредиторами єврооблігацій.

За умовами випуску VRI (реструктуризовані борги України), інвестори претендують на частину приросту реального ВВП (з урахуванням інфляції), що перевищить показник в 3% в 2019-2038 роках, за умови, що номінальний ВВП (без урахування інфляції) перевищить 125,4 млрд доларів.

Економічна правда