Згідно з законом, компанія відсторонюється від участі у публічних закупівлях на три роки, якщо її притягували до відповідальності через змову на торгах.

Такі рішення ухвалюють Антимонопольний комітет та його підрозділи і відповідно формують так званий “чорний список”. Усього в “чорному списку” АМКУ на кінець 2017 року було 1108 компаній.

У більшості випадків компанії-порушники успішно брали участь у допорогових закупівлях. 9 із них ще й перемогли у тендерах, що дозволило їм отримати майже 66 мільйонів гривень від державних установ.

І якщо у другому випадку компанії порушують закон, надаючи неправдиву інформацію замовнику про відсутність їх у “чорному списку”, то укладення договорів із компаніями-порушниками на допорогах не є порушенням. Деякі замовники свідомо дроблять суми закупівель на менші, щоб замість тендерів проводити допорогові закупівлі.

“Закон не вимагає, щоб державні замовники перевіряли учасників процедур закупівель — чи не знаходяться вони у “чорному списку” АМКУ, — говорить Олександр Литвин юрист Центру протидії корупції. Проте вони мають право перевірити цю інформацію. Зробити це досить просто — варто лише зайти на сайт Антимонопольного комітету і в два кліки перевірити наявність компанії в “чорному списку”. На жаль, ми виявляємо багато випадків, коли державні установи ігнорують таку можливість. Це дозволяє компаніям-порушникам подавати неправдиву інформацію і успішно отримувати кошти від держустанов”.

Загальна сума, яку отримали компанії-порушники і на тендерах, і на допорогових закупівлях у 2017 році, може дорівнювати сотням мільйонів гривень. Для прикладу, за даними Open Data Bot, у 2016 році такі компанії виграли тендерів на 460 млн гривень. Більшість з цих угод були укладені під кінець року, а саме в жовтні-грудні.

Якщо проаналізувати компанії з “чорного списку”, багато з них були помічені в гучних публічних скандалах, пов’язаних з корупцією.

Серед компаній-порушників, які у 2017 році вигравали тендери, є харківська фірма ТОВ “Констракшн груп інтернешнл”, яка у 2015 році намагалася “роздерибанити” 7 мільйонів гривень на будівництві нового корпусу Харківського національного університету імені Каразіна. Згодом за заявою ЦПК компанію оштрафували та включили до чорного списку, але це не завадило їй і далі виходити на тендери. Загалом у 2017 році ТОВ “Констракшн груп інтернешнл” отримала трохи більше п’яти мільйонів грн.

Компанія екс-регіонала Руслана Березюка ТОВ “Візит” після корупційного скандалу з підполковником Нацгвардії, спійманого на хабарі, та рішення АМКУ у серпні 2016 продовжила “годувати армію” і виграла після цього два тендери на загальну суму у 3, 6 млн гривень. Крім того, ТОВ “Візит” за період з серпня 2016 року по червень 2017 року уклало 12 договорів на допорогових закупівлях.

Неписані правила й для ТОВ “Елби”, яку у 2016 році СБУ підозрювало у встановленні Львівському аеропорту неякісної огорожі за завищеною ціною. У жовтні 2016 компанію включили у “чорний список”, а у 2017 році вона вже виграла два відкриті тендери на 4,1 мільйона гривень на встановлення огорожі в Чернівецькому аеропорту та Каховській ГЕС.

Компанія Родос Інвест, яка пов’язана із бізнес-партнерами Олександра Януковича і яку журналісти у 2014 та 2016 підозрювали у змовах на тендерах, після потрапляння у список-порушників у грудні 2016 продовжує виходити на торги. Так, за минулий рік компанія брала участь у семи процедурах закупівель, проте жодного разу не перемогла. Проте, щоб обійти вимоги Закону про закупівлі, продовжує укладати договори на допорогових закупівлях.

Ще один цікавий приклад — ТОВ “Віріліс”, яке рішенням Адмінколегії Волинського ТВ АМКУ від 31 жовтня 2017 року притягнули до відовідальності за узоджені антиконкурентні дії.

Проте 5 січня 2018 року ТОВ “Віріліс” бере участь у тендері на суму 848 640 грн, при чому ТОВ “Віріліс” заявляє Замовнику про те, що воно не притягалось до відповідальності за узгоджені антиконкурентні дії протягом трьох останніх років, про що свідчать документи, наявні на веб-порталі “Прозорро”.

Станом на 30 січня 2018 року ТОВ “ Віріліс” визнали переможцем у даній закупівлі і уклали з ним договір на суму 843 тисячі гривень.

Вирішенням проблеми може стати створення реєстру, що автоматично буде підтягувати інформацію з “чорного списку” у систему “Прозорро”. Крім того, варто також переглянути норму щодо можливості участі компаній-порушників у допорогових закупівлях.