Запровадження податку на виведений капітал для всіх компаній призведе до значних бюджетних втрат.

Про це заявила в.о. міністра фінансів Оксана Макарова під час засідання парламентського комітету з питань податкової та митної політики.

За оцінками Мінфіну, прямі втрати бюджету у разі запровадження ПнВК для всіх чинних платників податку на прибуток підприємств з 1 січня 2019 року складуть 46,7 млрд грн. Сума втрат у 2020 році може сягнути ще 30 млрд грн.

За словами Маркарової, втрати доходів бюджету внаслідок запровадження ПнВК можуть бути компенсовані або шляхом збільшенням інших податків, або шляхом зменшення державних витрат.

Мінфін та профільний комітет уже розглядав певні компенсатори, зазначила вона, однак покрити втрати від запровадження податку на виведений капітал неможливо.

Одним з таких компенсаторів в.о. міністра фінансів вважає скасування заборони грального бізнесу. Це дало б в бюджет додатково лише 5,7 млрд грн на рік.

На сьогодні законопроект перебуває на розгляді профільного парламентського комітету і на розгляд Верховної ради не подавався.

За її словами, Мінфін запропонував зміни до законопроекту № 8557.

"На сьогодні вони є єдиним можливим варіантом, що дозволить запровадити податок з 2019 року для більшості платників податків та зберегти підтримку з боку міжнародних партнерів"

"Реальною можливістю для запровадження ПнВК без загрози фіскальній стійкості наразі вбачається його запровадження для малого та середнього бізнесу з річним обсягом доходу до 200 млн. грн. і використання компенсатора у вигляді умовної сплати авансом ПнВК в розмірі 50% від суми податкових зобов’язань з податку на прибуток за 2018 рік лише для цієї групи платників", – сказала Маркарова.

В цьому разі 98% від всієї кількості юридичних осіб перейдуть на сплату ПнВК і отримають переваги від цього податку.

Платниками податку на прибуток залишаться близько 4 500 компаній з річним обсягом доходу більше 200 млн. грн., які задекларували 85% загальної суми податку на прибуток (за даними річного декларування 2017 року).

"Така модель оподаткування обговорювалась з МВФ і після важких перемовин, була погоджена як можлива", – підкреслила вона, додавши, що фахівці МВФ готові сприймати підхід до впровадження ПнВК, який не призведе до бюджетного дефіциту не лише у 2019 році, а й у наступних роках.

Також Макарова розкритикувала модель, яка передбачає сплату ПнВК у 2019 році та у 2020 роках, яка була представлена на зустрічі Комітету ВРУ з податкової та митної політики з місією МВФ та Мінфіном.

Вона передбачає, що податок на виведений капітал платитимуть усі компанії.

Мінфін проведе розрахунки щодо надходжень від податку на прибуток та ПнВК.

Різниця буде покриватися за рахунок авансових внесків платників податку, які мають розраховуватися як "0,5 відсотка від загальної вартості основних фондів, але не менше суми сплаченого ПнВК у минулому звітному періоді разом із авансовим внеском за такий період". Авансовий платіж так само буде визначатися від вартості основних фондів, але не менше 50% задекларованої сумі податку на прибуток за 2018 рік.

"Ця пропозиція не вирішує повністю проблеми бюджетних втрат, оскільки дозволить перекрити дефіцит 2019 року та частково дефіцит 2020 року, але при цьому виникне суттєва переплата з ПнВК на наступні роки. Тобто вирішення проблеми фактично переноситься на наступні періоди", — зазначила в.о. міністра фінансів.

Серед недоліків запропонованої моделі: вона позбавляє можливості платників податків самостійно вирішувати, коли сплачувати податок, також протягом значного періоду часу бізнес не отримає економії зі сплати податку, яку міг би реінвестувати.

"Всі авансові платежі на декілька років поспіль, тобто не лише на 2019 рік, залежатимуть від суми податкового навантаження 2018 року. Це збільшить ризики податкових спорів. Окрім того, за декілька років сума переплат може досягти сотень мільярдів гривень", — вважає вона.

"Також концепція не була обговорена з бізнесом. Спершу потрібно почути його реакцію", — резюмувала Оксана Маркарова.

Галина Калачова, ЕП