У НАБУ спростували інформацію про нібито закриття справи "Роттердам+" і відсутність експертизи, яка б підтверджувала розмір завданих державі збитків.

Про це повідомляє прес-служба НАБУ.

"Розслідування за підозрою службових осіб НКРЕКП та представників групи компаній у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки для громадських і державних інтересів — на завершальній стадії", — йдеться у повідомленні.

У відомстві зазначили, що НАБУ і САП:

• здійснили усі необхідні слідчі (процесуальні) дії для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення підозрюваними;
• звернулися з запитами до іноземних юрисдикцій, зважаючи на здійснення фінансових операцій із кредитними зобов’язаннями і цінними паперами групи компаній на міжнародному фінансовому ринку.

"Водночас, на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів прокурор у кримінальному провадженні 3 серпня 2020 року ухвалив рішення призупинити досудове розслідування у порядку ст.280 КПК України.

Якщо терміни виконання міжнародних запитів не відповідатимуть розумним строкам, матеріали щодо фінансових операцій із кредитними зобов’язаннями і цінними паперами групи компаній на міжнародному фінансовому ринку будуть виділені в окреме провадження, а досудове розслідування стосовно 6 підозрюваних буде завершене", — додали у НАБУ.

У НАБУ також нагадали, що державні експертні установи надали такі висновки:

• за першу половину періоду дії формули "Роттердам+" (перша половина 2016 — 2017 роки) протиправні дії підозрюваних осіб завдали 18 млрд грн збитків;
• економічні наслідки всього періоду дії формули (2016 — липень 2019) оцінені у наявному науково-економічному дослідженні та становлять 39 млрд грн.

Нагадаємо:

8 серпня 2019 го року, Національне антикорупційне бюро оголосило підозри менеджерам ДТЕК і членам НКРЕКП в рамках кримінального провадження щодо застосування формули "Роттердам+". Повідомлялось, що якщо днями прокуратура (САП) не направить цю справу до суд, її доведеться закрити через порушення термінів.

Знати більше: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Непохитний "Ротердам+": як "еліта" пошила в дурні всіх українців

Як відомо, у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули "Роттердам+".

Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.

У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.
У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії.

8 серпня детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському.

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на Оптовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.

НАБУ не знайшло документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою "Роттердам+" потрапляло морем з Роттердама в заявлених обсягах.