Низка обленерго погодили зростання цін на електроенергію для своїх непобутових споживачів через запровадження стимулюючого тарифоутворення.

Про це пишуть "Наші гроші".

Згідно з обгрунтуваннями та протоколами обговорень, компанії пропонують збільшити тарифи наступним чином:

1 клас – промислові підприємства приєднані до точки із ступенем напруги 27,5 кВ та вище, що споживають понад 150 млн квт-год у рік.

2 клас – споживачі, що приєднані до точки із ступенем напруги до 27,5 кВ.

Згідно розрахунків компаній (Прикарпаття-, Суми-, Чернігіовобленерго) такі зміни призведуть до зростання роздрібних тарифів для кінцевих споживачів 2 класу на третину, а на Чернігівщині тариф виросте у півтора рази і для 1 класу споживачів:

"Вінницяобленерго" Григоришина-ICU та "Львівобленерго" Суркісів проінформували про проведення громадських слухань, проте не оприлюднили можливі розміри нового тарифу.

При цьому "Вінницяобленерго" повідомило, що у визначені терміни пропозицій від громадськості щодо тарифів не надійшло, а відтак відкриті обговорення було вирішено "вважати такими, що відбулися".

Наразі найнижчі тарифи у непобутових споживачів мають "ДТЕК Високовольтні мережі": 1,47 та 1,55 грн/квт-год (без ПДВ) для 1-го та 2-го класу відповідно.

Найвищі тарифи платять непобутові споживачі "Луганського енергетичного об’єднання" Григоришина: 1,88 та 2,42 грн/квт-год (без ПДВ).

72,4% ПАТ "Вінницяобленерго" належить олігарху Костянтину Григоришину. Компанія ICU (керує фінансовий радник Петра Порошенка — Макар Пасенюк) володіє 25% акцій обленерго.

"Прикарпаттяобленерго" — Ігорю Суркісу належить 88% компанії.

"Сумиобленерго" — Костянтин Григоришин (34%), Ігор Коломойський (34%), держава (25%).

"Чернігівобленерго" — Костянтин Григоришин (36,5%), Ігор Коломойський (36,5%).

Нагадаємо, в "Урядовому кур’єрі" була опублікована постанова, якою затверджується нова методика, що дозволить запровадити стимулюючі тарифи для обленерго.

Постанова набула чинності з 10 січня.

Постановою закладається в так зване RAB-регулювання дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) і так само 12,5% річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній).

Нагадаємо, НКРЕКП підготувала нормативну базу для переведення енергокомпаній на RAB-регулювання у липні 2017 року.

Після оприлюднення документу у експертному середовищі почалася дискусія щодо доцільності впровадження стимулюючого тарифоутворення.

Прем’єр-міністр Гройсман заявив, що загалом підтримує впровадження RAB-регулювання з метою енергомодернізації обленерго, але не у такому вигляді як це пропонує Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Тим не менш, постанова була опублікована у тій редакції, яку і запропонувала НКРЕ.

Читайте також: RAB-тариф близько. Що це таке і чому це вплине на життя мільйонів українців