Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціювала підвищення дохідності обленерго шляхом збільшення одного показника при розрахунку тарифів на електроенергію, що може призвести до збільшення вартості електроенергії для кінцевих споживачів.

Про це повідомляє програма "Схеми".

У розпорядженні журналістів опинився лист за підписом Буславець від 28 вересня на ім’я прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в якому вона просить надати доручення незалежному органу – Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг переглянути затверджені у серпні "ставки дохідності" на "стару" базу активів для операторів систем розподілу електроенергії (обленерго), збільшивши їх із 3% до 6%.

Двократне збільшення ставки дохідності "на стару базу" (тобто на те майно, яке вже є на балансі обленерго), на думку Буславець, дозволить поліпшити технічний стан мережевої інфраструктури та безпеку постачання електроенергії споживачам, а також спростити і здешевити вартість приєднання нових електроустановок до електричних мереж.

"Прийняті НКРЕКП довгострокові параметри регулювання, зокрема, встановлення норми доходу на "стару" регуляторну базу активів до 3%, не сприяють відповідному залученню інвестицій для розвитку мереж, і, відповідно, здешевленню вартості приєднання до них", – зазначає міністерка Буславець у листі.

1 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення у тижневий строк розглянути лист.

Голова Нацкомісії Валерій Тарасюк повідомив, що розцінює дії т.в.о. міністерки енергетики Ольги Буславець як "тиск на НКРЕКП". За його словами, якщо відбудеться зростання ставки дохідності з 3%, яку затвердила НКРЕКП, до 6%, на яких наполягає Міненерго, – то це призведе до збільшення доходів обленерго сумарно на 10 мільярдів гривень у рік.

"Ці гроші обленерго будуть збирати зі всіх споживачів, в першу чергу – з промисловості напряму. Так само це відчують на собі і непобутові споживачі, тобто населення, бо зростання тарифів буде закладено промисловістю у вартість товарів", – зазначив він.

Від зростання стимулюючого тарифоутворення на стару базу активів виграють обленерго, які таким чином збільшать свої доходи за рахунок споживачів електроенергії, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

26 серпня 2020 року НКРЕКП прийняла постанову "Про внесення Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП", якою передбачено запровадження з 1 січня 2021 року стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу (обленерго). Тоді ставки дохідності на нову базу активів обленерго затвердили на рівні 16,74%, а на "стару" базу – 3%.

В Україні існують 25 обленерго – компаній, які постачають українцям електроенергію. Найбільшими власниками обленерго є структури, пов’язані з олігархами Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським, політиками Віктором Медведчуком, Григорієм Суркісом, Сергієм Льовочкіним та Юрієм Бойком, бізнесменом Костянтином Григоришиним та бізнес-групою VS Energy росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайла Воєводина.

ОНОВЛЕНО

За повідомленням пресслужби Міненерго, запит від журналістів "Схем" вони отримали за дві хвилини до публікації новини. Там повідомляють, що у дійсному листі Ольги Буславець до прем’єр-міністра не вказуються цифри підняття ставок, зокрема і щодо 6%.

"Водночас такі цифри були раніше озвучені Нацрадою реформ і зокрема Міхеїлом Саакашавлі, який аргументував необхідність таких мір здешевленням, а не здорожчанням тарифів", — заявили у міністерстві.

"Реформа підключення до електромереж – це давня вимога українського бізнесу. Ми хочемо прискорити цю процедуру для нових бізнесів у три рази! Пропонується зниження вартості приєднань до електромереж шляхом посилення інфраструктури електромереж енергорозподільчими компаніями. А також шляхом перегляду параметрів повернення інвестицій на існуючі активи в стимулюючому тарифоутворенні для електромережевих компаній… Нацрада реформ підтримала одноголосно", — зазначали в Нацраді реформ.

Міненерго наполягає на впровадженні стимулюючого тарифоутворення "відповідно до стратегічних цілей України та курсу, визначеного президентом та прем’єр-міністром, адже воно має значний вплив на позицію України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business".

"Ключова проблема, яка значно ускладнює та здорожчує процес приєднання нових електроустановок, – зношеність мережевої інфраструктури. Через систематичне недофінансування галузі проектний ресурс вагомої частини енергогосподарства операторів систем розподілу вже вичерпано. Зношеність основних фондів по різним ОСР складає 50% — 80%", — йдеться в повідомленні.

"Для ефективної модернізації електромереж і електрообладнання необхідно залучити достатній фінансовий ресурс. Це можливо шляхом впровадження ефективної системи RAB-тарифів. НКРЕКП були затверджені параметри RAB-регулювання, окремо на стару та нову базу активів в обсязі 3% і 16,7% відповідно, які не дозволяють закумулювати достатній фінансовий ресурс для вирішення накопичених роками проблем в галузі. Водночас Міненерго запропонувало варіант RAB-регулювання, яке передбачає застосування показника середньозваженої вартості залученого капіталу відповідно до загальноприйнятої світової практики стимулюючого тарифоутворення", — заявили у Міненерго.