Бюджет на 2018 рік ухвалено. Скоріше за все, уже незабаром його підпише президент.

ЕП уже писала, як депутати голосували за бюджет, хто з представників великого бізнесу проштовхував вигідні йому правки, і що не поділили прем'єр з президентом.

Цього разу ЕП аналізує, як ухвалений кошторис країни позначиться на окремих категоріях громадян. У фокусі — вчителі, медики, депутати, студенти, пенсіонери, фермери, водії і навіть курці та любителі міцних напоїв.

Серед них є як переможці, так і “лузери”.

ПЕРЕМОЖЦІ

Вчителі

На підвищення зарплати вчителям держава закладає 6,684 млрд грн. Що це означає?

Як відомо, у 2017 році зарплата вчителів зросла на 50%. В уряді не раз заявляли, що з 1 січня 2018 року вона збільшиться ще на 25%.

Так само ухвалений недавно закон “Про освіту” каже, що вчителям платитимуть суттєво більше, але не одразу. Що саме написано в законі?

По-перше, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних зарплат.

По-друге, посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується щонайменше на 10%. Тобто для фахівця найвищої категорії оклад повинен бути на 30% вищим від нинішнього рівня.

ПРИКЛАД. Мінімальна зарплата становить 3 200 грн, а з 1 січня 2018 року зросте до 3 723 грн. Тобто за законом “Про освіту”, з моменту його підписання, мінімальний посадовий оклад педагога повинен становити 9 600 грн, а з 2018 року — 11 169 грн.

Проте цього не станеться. В уряді зазначають, що держбюджет не впорається з таким навантаженням одразу, тому зарплату педагогам будуть підвищувати поступово — з 1 січня 2018 року до 2023 року.

Крім мінімальної зарплатні педагогічного працівника та надбавки за кожну кваліфікаційну категорію, вчителі будуть отримувати щомісячні надбавки за вислугу років: понад три роки — 10% посадового окладу, понад десять років — 20% посадового окладу, понад 20 років — 30% посадового окладу.

Медики

Зміни для медиків стануть відчутними з 1 липня 2018 року, коли почне діяти медична реформа.

Як відомо, реформа передбачає введення принципу “гроші ходять за пацієнтом”, тобто держава буде платити конкретним лікарням і лікарям за надані конкретним пацієнтам медичні послуги, а не за “утримання ліжок”.

За рік лікар отримуватиме за людину 370 грн. За пацієнтів віком до п'яти років і після 65 років тариф буде удвічі вищим — 750 грн.

Поступово ця сума буде збільшуватися. У 2019 році на пацієнта планується закладати 450 грн.

Максимальне навантаження на одну медичну практику (лікар і медсестра) становитиме 2 тис пацієнтів на рік. Таким чином, мінімальний дохід за максимального навантаження становитиме 740 тис грн на рік або близько 62 тис грн на місяць.

Навіть якщо вирахувати витрати на розхідні матеріали та утримання практики, місячна зарплата становитиме близько 20 тис грн.

Ця зміна стосується працівників первинної медичної допомоги — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Лікарі вторинної і третинної ланок повинні перейти на нову систему з 2020 року.

Депутати

Слуги народу не забули про себе — підвищили зарплату і собі. Залежно від посади вона становитиме 17-20,4 тис грн.

Голова Верховної Ради тепер отримуватиме 12 прожиткових мінімумів, тобто 20 400 грн. Перший заступник — 11,5 прожиткових мінімумів — 19 550 грн. Звичайний заступник матиме 11 прожиткових мінімумів — 18 700 грн.

Голови комітетів, спецкомісій, керівники депутатських фракцій отримуватимуть 17 850 грн, секретарі, заступники керівників фракцій та голови підкомітетів — 17 510 грн, звичайні депутати — не менше 17 тис грн.

Таким чином, бюджетні витрати на зарплати депутатам, їх помічникам, працівникам парламенту і підвідомчих організацій у 2018 році зростуть на 390,3 млн грн.

Раніше планувалося, що зарплата народного депутата становитиме 25 мінімальних зарплат — 36 250 грн.

Крім окладів, депутати отримують гроші на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, оренду житла, компенсацію проїзду, а також надбавки за інтенсивність праці, ранги, вчені ступені.

Президент

Президент також подорожчав.

Бюджетні витрати на діяльність глави держави та його адміністрації у 2018 році сягнуть 1,038 млрд грн. Сума за останні вісім років виросла майже в десять разів. Так, ще у 2010 році цей рядок витрат бюджету дорівнював 121 млн грн.

Збільшення відчутне, але було б некоректно говорити про ці витрати без порівняння з доходами бюджету. Проте навіть в такому випадку ситуація не на користь президента: у 2010 році частка витрат від доходів становила лише 0,04%, а у 2018 році — вже 0,11%.

Водії

Влада хизується, що будівництво доріг — один з ключових пріоритетів держбюджету-2018. На дорожнє господарство буде спрямована рекордна сума — майже 47 млрд грн.

Безумовно, це великий крок уперед для всіх українців, але в першу чергу — для багатостраждальних водіїв.

Ще одна група, якій ця новина не може не сподобатися, — підрядники дорожніх робіт та розпорядники бюджетних коштів, які замовляють роботи.

Загалом бюджет на дорожнє будівництво останніми роками неухильно збільшується. У 2016 році було виділено 19,2 млрд грн, у 2017 році — 32,2 млрд грн. Результати поки не вражають, але ситуація явно змінюється на краще.

Є й інший момент, на який в Україні мало хто звернув увагу: створення Дорожнього фонду. Він почне працювати з 1 січня 2018 року та отримає 32,6 млрд грн.

Глава “Укравтодору” Славомир Новак раніше обіцяв, що кардинальні зміни можна буде відчути через три-чотири роки після початку роботи фонду.

Фанати електрокарів

“Бюджетний пакет” містить приємний сюрприз для шанувальників електрокарів. Правки, внесені до Податкового кодексу, з 1 січня запускають нові правила ввезення електромобілів в Україну — без сплати ПДВ та акцизу.

Українці матимуть змогу придбати екологічно чистий транспорт набагато дешевше, ніж зараз. За розрахунками, які раніше провела ЕП, економія становитиме близько 17%.

Якщо взяти для розрахунку вживане авто вартістю 14 тис євро, то в цю суму входитимуть вартість машини, 20% ПДВ та 109 євро акцизу.

Якщо від поточної ринкової вартості машини, 14 тис євро, відняти скасований ПДВ, вийде 11 666 євро. Якщо від цієї суми вирахувати 109 євро акцизу, вийде 11 557 євро. Отже, знижка становитиме близько 17% або майже 2,5 тис євро.

Зміни передбачають, що ця норма діятиме лише рік, хоча спочатку планувалося встановити п'ятирічний термін. Втім, в уряді заспокоюють: на початку 2018 року з'явиться комплексний законопроект, який продовжить дію пільг.

Споживачі міцного алкоголю

Споживачам алкогольних напоїв пощастило більше, ніж курцям. Парламент відмовився підвищувати акцизи на горілку, вино та пиво на 11,2%, як пропонував Мінфін.

Як пояснив генеральний директор галузевої асоціації “Укргорілка” Володимир Остапюк, за 2014-2016 роки ставки акцизного податку на горілку та лікеро-горілчані напої зросли на 125%, але, на його думку, “це нічого доброго не дало”.

Серед наслідків — скорочення обсягів виробництва, зростання тіньового сегменту до 60%, мінімальні надходження до бюджету. Аналогічні тенденції спостерігалися і в 2017 році.

“Оскільки у 2018 році податкове навантаження не зміниться, то ціни на алкоголь підвищуватимуться залежно від інфляції та вартості імпортних складових для виробництва”, — пояснив Остапюк.

НЕВДАХИ

Студенти

На виплату академічних і соціальних стипендій у держбюджеті передбачено менше коштів, ніж у 2017 році.

За бюджетною програмою “Виплата академічних стипендій студентам вищих навчальних закладів” передбачені видатки загального фонду в обсязі 3,165 млрд грн. Це на 20% менше, ніж у 2017 році.

Так само скорочуються видатки на соціальні стипендії: з 992 млн грн у 2017 році до 631,6 млн грн у 2018 році.

Чи означає це, що скоротиться кількість стипендіатів або розмір стипендій? Не обов'язково. Видатки на соціальні та академічні стипендії для студентів вишів пропонується перенести на місцеві бюджети.

Також у 2017 році почали діяти нові правила нарахування стипендій. Уряд збільшив розмір академічної стипендії, але запровадив рейтингування, яке обмежило кількість отримувачів стипендій до 40-45% студентів-бюджетників.

Призначають академічні стипендії виші відповідно до рейтингу успішності. До нього включаються всі студенти, які навчаються на певному факультеті за денною формою навчання. У порядку формування рейтингу вказано, що загальний ліміт стипендіатів повинен бути у межах 40-45%.

Отже, у 2018 році студенти отримуватимуть такі стипендії.

До 2017 року академічну стипендію отримували близько 70% студентів, а її розмір становив 825 грн.

Перспективи — сумні, стипендіатів буде ще менше. У рамках трирічного бюджетного планування їх кількість повинна скоротитися до 15%. У 2018 році цей показник повинен становити 25-30%.

Утім, незрозуміло, чи буде цей план виконуватися. Міністерство освіти та Мінфін це питання ще не вирішили.

Пенсіонери

Бюджет-2018 ухвалено з урахуванням пенсійної реформи. Закон про пенсійну реформу набув чинності у жовтні 2017 року, однак деякі пенсійні нововведення запрацюють тільки з 1 січня 2018 року.

Так, необхідний для виходу на пенсію страховий стаж підвищиться з 15 років до 25 років. Тобто з 1 січня у 60 років на пенсію можна буде вийти за наявності страхового стажу щонайменше 25 років, у 63-річному віці — за наявності стажу 15-25 років.

Підвищення страхового стажу означає, що не всі українці, які планували вийти на пенсію у 2018 році, зможуть це зробити. Їм доведеться працювати до досягнення необхідного розміру стажу або віку.

У 2018 році можливі й інші зміни.

Уряд готує законопроект про пенсійне забезпечення військовослужбовців. Цей документ передбачатиме перерахунок пенсій для 560 тис колишніх військових. Востаннє такий перерахунок проводився у 2008 році.

Курці

Сигарети подорожчають. Причина — чергове підвищення акцизних ставок.

Держбюджет визначає восьмирічний графік наближення ставок акцизного податку до мінімальних вимог ЄС. У 2018 році ставки зростуть майже на 30%, а потім будуть щорічно підвищуватися на 20%, поки не досягнуть рівня 90 євро за тис сигарет.

“Для споживача підвищення акцизу за цим графіком означатиме зростання цін на сигарети на 4-5 грн на пачку”, — прогнозує менеджер корпоративних комунікацій компанії “Філіп Морріс Україна” Олексій Калініченко.

Фермери

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман часто нагадує, наскільки суттєво зросла бюджетна підтримка аграрного сектору. В кошторисі на 2018 рік є рядок “Фінансова підтримка фермерських господарств”, на який передбачено мільярд гривень.

Утім, ніхто з урядовців не уточнив, як розподілятимуться кошти. Йтиметься про допомогу, пропорційну до площі земель чи поголів'я худоби, про кошти на конкретні проекти чи про пільгові державні кредити?

1 млрд грн — це лише 1/900 витрат бюджету, і ситуацію це не змінить. ЄС виділяє на підтримку АПК близько 50 млрд євро на рік. Натомысть, уряд віддає перевагу агрохолдингам, які зазвичай отримують в рази більші суми.

Крім цього, в рамках бюджетного процесу була ухвалена норма, за якою експортерам технічних культур (соя, ріпак, соняшник) тепер уже не будуть відшкодовувати так званий експортний ПДВ. Це уже призвело до зниження закупівельних цін на відповідні культури, що позначиться на доходах виробників, тобто на фермерах.

Невизначені

Оператори лотерейного ринку

Бюджет передбачає 352 млн грн доходів від плати за ліцензію “на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей”.

Це може свідчити про те, що уряд вирішив отримувати прибуток від лотерейного бізнесу. Капіталізацію ринку спеціалісти оцінюють 40 млрд грн, але він уже кілька років працює без сплати податків.

Причина — Кабмін відмовляється затвердити ліцензійні умови.

Поки вони не будуть затверджені, існуватиме нелегальний ринок азартних ігор і напівлегальний ринок лотерей. Очевидно, це задовольняє владу, особливо правоохоронців, які часто прикривають азартний бізнес.

Олександр Колесніченко, Аліна Полякова, Галина Калачова, Микола Топалов, Дмитро Дєнков, ЕП