Поки Україна виходила із зимових свят, “Урядовий кур'єр” 10 січня опублікував непримітний, але важливий документ. Він впливатиме на життя та сімейні бюджети мільйонів українців. І точно впливатиме на українську електроенергетику.

Йдеться про публікацію постанови Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка запроваджує так зване RAB-регулювання для розподільчих компаній — обленерго.

Що не так з цим RAB-ом? Чому Нацкомісія на ньому наполягає? Як це стосується українських олігархів. І чому про це варто знати українцям, які споживають електрику?

Що сталося?

10 січня “Урядовий кур'єр” опублікував постанову НКРЕКП №972 від 27 липня 2017 року. Документ запроваджує нову методику тарифоутворення для розподільчих компаній — обленерго.

Це означає, що держава завершила створення нормативної бази для переведення українських енергокомпаній на так зване RAB-регулювання. НКРЕКП зможе запровадити його з наступного кварталу.

Журналісти та експерти часто застосовують інші схожі визначення — RAB-тарифи чи “стимулюючі” тарифи. Це те саме.

Як це вплине на споживачів електроенергії?

Напряму — ніяк.

RAB вводиться для компаній, які розподіляють електроенергію, тобто доставляють її від виробника до споживача. Споживачеві вони відомі як обленерго, саме вони працюють з населенням.

Більшість цих компаній є приватними і належать Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, братам Суркісам, Костянтину Григоришину та групі VS Energy (належить росіянам Михайлу Воєводіну, Євгенію Гіннеру, Сергію Шаповалову та Олександру Бабакову). Держава також має частку у низці обленерго, у деяких — переважну.

Послуги таких компаній формують частину рахунку за електроенергію. Саме тому зміна методики оцінки послуг таких компаній вплине на квитанцію кожного українця.

Навіщо потрібні RAB-тарифи?

Розподільчим компаніям потрібно оновлювати інфраструктуру. Йдеться про об'єкти, які кожен так чи інакше використовує, коли споживає електроенергію: дроти, опори, трансформатори.

Усе це вимагає періодичного ремонту, оновлення та модернізації, відновлення після негоди.

Середній час експлуатації розподільчих електромереж в Україні перевищує 40 років. Інфраструктура зношена на 60-85%.

Навантаження на електромережі зростає. Користувачі відчувають це у вигляді низького вольтажу та відключень електроенергії.

Модернізація необхідна була ще вчора. Для неї потрібні суми, що вимірюються мільярдами гривень.

За словами чиновників НКРЕКП, введення стимулюючого тарифоутворення дозволить власникам обленерго модернізувати інфраструктуру.

Регулятор стверджує, що RAB-тарифи дозволять також зацікавити інвесторів вкладати кошти в модернізацію інфраструктури та купівлю державних часток обленерго.

Припустимо, що це потрібно. Як вони працюють?

Абревіатура RAB походить від терміну Regulatory Asset Base — регуляторна база активів. Звідси походять всі інші терміни, що позначають те саме: RAB-регулювання, RAB-тарифи або “стимулююче тарифоутворення”.

Регуляторна база активів — це власні потужності обленерго, які підприємство використовує для розподілу електроенергії. Це стовпи, трансформатори, дроти — все, що утворює мережеву інфраструктуру.

За новими нормами, тепер обленерго зможуть гарантовано отримувати певний рівень прибутковості, який буде вираховуватися від вартості активів. І тут важливо розрізняти, що є існуючі активи у обленерго, а є ті, які вони ще не створили — нові.

Постанова НКРЕКП встановлює для обох однаковий рівень прибутковості — 12,5%. Це означає, що у свої тарифи обленерго щороку закладатимуть 12,5% вартості своїх активів — старих і нових.

Якщо ще простіше — йдеться фактично про вартість самих обленерго. Наприклад, якщо обленерго коштує 1 млрд грн, то компанія зможе закласти в тариф на розподіл електроенергії 125 млн грн.

А як обленерго працюють зараз?

В Україні обленерго та всі монополісти, діяльність яких регулює НКРЕКП, працюють за принципом “витрати+”.

Тариф обленерго затверджує НКРЕКП. Комісія використовує дані про витрати, необхідні для здійснення діяльності монополіста.

Регулятор може не затвердити частину витрат обленерго, якщо вважатиме їх необґрунтованими. До обґрунтованої суми витрат комісія додає кілька відсотків “норми прибутку”.

Ніби все добре: регулятор перевіряє, чи монополіст не закладає зайвих витрат, стежить, щоб його прибуток не перевищував нормативний і споживачі не платили надмірно. Усі задоволені.

Насправді ж картина трохи складніша. Тарифоутворення за схемою “витрати+” стимулює обленерго роздувати свої витрати.

Наприклад, якщо затверджена НКРЕКП норма прибутку становить 3%, то нормативний прибуток на витрати в розмірі 1 млрд грн становитиме 30 млн грн. З 2 млрд грн — 60 млн грн.

Отже, за сьогоднішньої моделі тарифоутворення обленерго зацікавлені у роздуванні витрат і не зацікавлені у зменшенні втрат електроенергії в мережах. Адже якщо ці втрати будуть зменшені, то зменшиться і сума, яку вони отримують як “норму прибутку”.

Чим RAB кращий?

RAB-тарифи за умови правильного впровадження стимулюють обленерго до скорочення витрат і модернізації мереж.

Якщо компанія знатиме, що за наступні п'ять років вона заробить фіксовану суму — відсоток вартості її активів, вона буде зацікавлена ставати більш ефективною.

Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання.

Наприклад, Великобританії вдалося удвічі скоротити витрати розподільчих компаній і тарифи на передавання електроенергії за 15 років. У Румунії зношеність активів зменшилася із 75% до 48% протягом 2004-2011 років.

Крім того, у розвинених країнах RAB-тарифи надаються з метою покращення якості послуг: зменшення кількості відключень споживачів, покращення якості електроенергії.

Однак RAB — складний інструмент. Для досягнення таких результатів його потрібно належним чином впровадити.

Припустимо, що це так. Чому тоді навколо рішення НКРЕКП стільки галасу?

Регулятор заклав у методику встановлення RAB-тарифів дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних і на нові інвестиції, і на старі активи.

Ймовірно, відсоток прибутковості для обох типів активів повинен бути різним. Старі активи вже оплачені споживачами через тариф, а їх підтримка коштує менше, ніж створення нових. Однак регулятор призначив однакову дохідність для всіх активів.

Таке рішення перекладає виплату 12,5% вартості активів обленерго на споживача.

Якщо обленерго оцінене, наприклад, в 9 млрд грн, було приватизоване кілька років тому за 300 млн грн, і його власник не вкладав кошти в модернізацію інфраструктури, то призначення такої дохідності не є обґрунтованим.

12,5% від 9 млрд грн становитиме 1,125 млрд грн. Іншими словами, власник обленерго отримає понад 1 млрд грн, не вклавши жодних коштів в інфраструктуру, яку він приватизував за заниженими цінами.

Тепер про нові активи. Ймовірно, 12,5% дохідності на нові активи — це замало. Такий рівень прибутковості не сприятиме залученню коштів інвесторів або кредитів для розширення чи модернізації мереж.

Причина банальна: інвестору вигідніше покласти ці гроші на депозит, адже прибутковість депозиту в Україні вища 12,5%.

Почекайте, а хто оцінював обленерго? Звідки ці 9 мільярдів?

Оцінкою вартості активів обленерго займається Фонд державного майна. Він затверджує методологію оцінки. Методологія визначає, скільки коштують розподільчі компанії, а отже — скільки доходу вони отримуватимуть.

У 2017 році чиновники фонду вирішили переглянути методологію оцінки активів обленерго. Одна зміна у формулі збільшила їх вартість удвічі, а отже — удвічі збільшила тарифи для споживачів.

Якщо обленерго отримують більше, то тарифи для населення зростуть. Наскільки?

“Введення RAB-тарифів підвищить ціну на електроенергію”, — сказав у 2016 році голова НКРЕ Дмитро Вовк. Тоді він прогнозував, що зростання становитиме 10%.

Співрозмовники на енергетичному ринку розповідають, що зростання може бути більш суттєвим.

За підрахунками експерта Андрія Геруса, тарифи обленерго в результаті введення RAB-тарифів зростуть утричі і сумарно становитимуть до 30 млрд грн на рік.

При цьому зростання тарифу не обов’язково ляже на плечі населення. Крім населення, в Україні є непобутові споживачі: підприємці, малий, середній, великий бізнес, бюджетні установи та організації.

На кого покладуть зростання тарифу — визначить комісія. Можливо, поділять на всіх.

Коли це взагалі почне працювати?

НКРЕКП зможе затверджувати RAB-тарифи для обленерго з квітня 2018 року. При цьому обленерго мусять відповідати низці критеріїв.

Зокрема, у них не повинно бути боргу перед ДП “Енергоринок”. Крім того, компаніям доведеться проводити громадські слухання з приводу затвердження RAB-тарифу.

Таким чином, регулятор вирішуватиме, які обленерго отримають новий тариф, а які працюватимуть за схемою “витрати+”.

Добре. Якщо модернізація потрібна, але рішення НКРЕКП погане, то як бути?

Різниця між поганими і хорошими рішеннями часто полягає в деталях. У випадку з RAB-тарифами йдеться перш за все про нормативні відсотки дохідності на стару і нову бази активів.

Для старих активів їх потрібно суттєво зменшити. Для нових активів норму дохідності варто збільшувати. Наскільки — це предмет дискусії.

Збільшені відсоткові ставки дозволять заохотити розподільчі компанії залучати кошти на модернізацію мереж і створення нових активів, бо вони приноситимуть більше доходу.

Крім того, важливим моментом є контроль за використанням тарифних грошей. Необхідні гарантії, що регулятор та правоохоронні органи діють незалежно і прозоро, мають достатньо повноважень для збору інформації.

Без цього обленерго зможуть продовжити виведення коштів, отриманих від RAB-стимулювання, і не забезпечать кращої якості постачання електроенергії споживачам.

Усі обленерго будуть працювати за RAB-тарифами?

Перейти на RAB-тариф захочуть усі, оскільки це принесе власникам додаткові кошти. Проте наразі планується переведення тільки частини приватних компаній.

Серед критеріїв готовності — відсутність боргів перед ДП “Енергоринок” або невелика заборгованість.

Затвердження RAB-тарифів для кожного обленерго створює ризики тиску на власників та дискримінації компаній з боку регулятора.

Андрій ЗІНЧЕНКО, Микола ТОПАЛОВ, Дмитро ДЄНКОВ