Верховна Рада розширила обов'язкове використання касових апаратів і програмних реєстраторів розрахункових операцій для малого бізнесу з метою детінізації розрахунків.

За закон №1053-1 проголосували 250 народних депутатів.

Документ пропонує запровадити ряд мотиваційних заходів для споживачів, щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями та надавачами послуг через реєстратор розрахункових операцій, а для продавців – низку заходів, аби спростити користування РРО і посилити відповідальність за відмову це робити.

Як повідомили ЕП у Державній податковій службі, норму про обов’язкове використання касових апаратів фізичними особами, які торгують уживаними товарами, прибрали.

Передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет.

Норма про "кешбек" набуває чинності з 1 жовтня 2020 року. Вона передбачає, що споживач, який здійснив покупку більш як на 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо з'ясується, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, — написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка.

Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Також із 1 жовтня 2020 року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування РРО або невидачу чека (100% від суми при першому порушенні і 150% при кожному наступному), які до цього застосовуються в обмеженому розмірі.

Як повідомляє Укрінформ, з цієї ж дати починають застосуватися загальні правила використання РРО для окремих категорій платників єдиного податку ІІ-IV груп (без обмеження обсягу доходу за календарний рік), які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

реалізацію текстилю, деталей та приладдя для автотранспортних засобів.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 1 січня 2021 року одночасно зі збільшенням граничного обсягу доходу платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 до 2,5 млн грн.

Вимоги закону не поширюватимуться на звичайних фізичних осіб (не суб’єктів підприємницької діяльності) та платників єдиного податку І групи.

Також парламент ухвалив відповідні зміни до Податкового кодексу.

Економічна правда