КП "Київпастранс" має виплатити екс-главі Південно-Західної залізниці Олексію Кривопішину 250 тисяч гривень за патент на корисну модель на перевезення пасажирів "міською електричкою".

Про це йдеться у статті на Економічній правді.

26 жовтня 2017 року Кривопішин виграв тендер КП "Київпастранс" через систему ProZorro.

Згідно з умовами тендеру, Кривопішин надає комунальному підприємству виняткову ліцензію на використання корисною моделлю "Спосіб внутрішньоміських пасажирських перевезень залізничним транспортом "Міська електричка".

У підписаному договорі вказано, що КП "Київпастранс" повинен платити Кривопішину по 50230 грн щороку протягом 5 років. В цілому чиновник-"винахідник" повинен отримати з міської казни 251 150 грн.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук підписав висновок про ринкову вартість майнових прав інтелектуальної власності "винаходу" Кривопішина. У документі вказана ціна 795 960 грн. Це в три рази більше ціни укладеного договору.

Втім, сам "винахідник" вказав в декларації за 2016 рік, що вартість його "винаходу" становить набагато більше — 4,4 млн грн.

Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" видав Кривопішину патент на корисну модель на перевезення пасажирів "міською електричкою" 10 січня 2012 року.

Через 8 місяців, 30 серпня 2012 року, Міністерство інфраструктури видало КП "Київпастранс" ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів в міському електропоїзді з використанням корисної моделі Кривопішина.

На думку співробітника Національної академії правових наук Олександра Дорошенка, суть "винаходу" чиновника полягає в наступному: управління рухом поїздів відбувається за допомогою МСДЦ (мікропроцесорна система диспетчерської централізації) "КАСКАД" і для пасажирів працює автоматичне оповіщення про наближення електропоїзда.

При цьому варто відзначити, що МСДЦ "КАСКАД" не є винаходом Кривопішина. Система розроблена силами ТОВ "Антрон" (Дніпро).

Ще у Кривопішина в запасі є патент на корисну модель "Спосіб залізничного пасажирського сполучення місто-аеропорт".

Так що, якщо влада Києва побудує швидкісний залізничний шаттл з міста в аеропорт Бориспіль, можливо їм доведеться платити Кривопішину ліцензійні відрахування.

За словами керуючого партнера "Юскутум" Артема Афяна, в історії з "патентом на електричку" є два факти, які переводять угоду в розряд спірних.

По-перше, незрозуміло, в чому полягає унікальна складова патенту.

"Якщо патент дійсно унікальний, то його власник повинен продавати патент ще комусь крім "Київпастрансу", — говорить Афян. — Чим українська електричка кардинально відрізняється від електрички, наприклад, в Польщі? Чому Україна повинна купувати такий патент, а Польща — ні?".

По-друге, насторожує зв'язок автора патенту і організації, яка його придбала.

Теоретично це може і не містити складу корупції. Людина дійсно могла у вільний від роботи час щось розробляти. Але потрібно зрозуміти, чи має ця людина інші патенти? Займається він винахідництвом?

Афян називає збитковим такий інструмент патентування як "корисна модель". За таким патентом проводиться формальна експертиза і "професійне співтовариство давно знає про цю проблему".

Також, за словами юриста, існує ряд законопроектів про боротьбу з патентним троллінгом, які "зі скрипом" "повзуть" через парламент.

Детальніше читайте у статті: Повелитель "електричок": як одіозний залізничник продав Києву ліцензію на міську електричку

Економічна правда