У 2013 році на екрани телевізорів у США вийшов відомий тепер серіал про радянських шпигунів “Американці”.

В одному з перших епізодів двоє КДБістів під прикриттям встановлюють “жучок” у кабінеті міністра оборони США. Для реалізації свого задуму радянські агенти змушують прибиральницю викрасти у глави Міноборони годинник, куди і ховають мікрофон.

На перший погляд, ситуація видається натягнутою і малореальною. Але події останніх днів в Україні доводять, що описані методи КДБ не те що не вигадані, а й успішно застосовуються сьогодні.

Як ніхто в цьому переконався керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

Кілька тижнів у його кабінеті працювала прихована записувальна апаратура. Прикріплена вона була на великий акваріум біля столу Холодницького чи то завербованим працівником фірми, яка доглядала риб, чи то переодягнутим агентом.

Особливого трагізму цій ситуації додає той факт, що “жучки” в кабінеті керівника САП належали іншому антикорупційному органу — НАБУ.

Створені для боротьби з корумпованою владною системою, нові органи ув'язались у самовбивчу війну одне проти одного. І хай зараз комусь у НАБУ здається, що програв Холодницький, — насправді програли всі.

Відносини між новими антикорупційними органами почали псуватися давно. Ледь не з перших місяців роботи НАБУ і САП почало лунати їхнє невдоволення роботою одне одного.

З боку відомства Ситника звучали скарги, що антикорупційний прокурор затягує підписання підозр фігурантам гучних розслідувань. “Група підтримки” НАБУ в особі громадських активістів і частини депутатського корпусу публічно звинувачували Холодницького в затягуванні справ, підігруванні корупціонерам і навіть роботі на владну верхівку.

У свою чергу в САП обурювалися, що НАБУ займається політикою та піаром замість того, щоб реально розслідувати справи. Холодницький по кілька разів завертав написані детективами Ситника підозри, вимагаючи написати їх грамотно і з достатніми доказами.

Час від часу НАБУ і САП приходили до тями та принаймні публічно виступали одним фронтом, коли на їхній ворожнечі починала грати влада. Так було, наприклад, в історії з передачею справ з ГПУ в НАБУ, призначенням “кишенькового” аудитора НАБУ чи нещодавній “спецоперації” СБУ з викриття таємних агентів НАБУ.

Керівники САП і НАБУ на вмовляння послів “сімки” підписували непублічні меморандуми про примирення, але відчутного результату це не мало. Навіть у критичних ситуаціях ворожнеча між антикорупціонерами не зникала. Вона лише пригасала на деякий час, щоб знову вибухнути в іншій неспокійній ситуації.

Але до такого рівня, як на початку нового року, нелюбов між відомствами Ситника і Холодницького не доходила ніколи.

Як вдалося з'ясувати УП, більше місяця тому до ГПУ звернулися детективи НАБУ. За законом, процесуальними керівниками у справах Антикорупційного бюро мають бути прокурори САП. Власне, саме для цього Антикорупційну прокуратуру і створювали.

Але є випадки, коли слідчі НАБУ можуть звертатися напряму до генпрокурора — якщо справа розслідується проти когось із САП. У згаданій ситуації саме так і було: детективи Ситника попросили відкрити провадження на антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

І генпрокурор з радістю відгукнувся на прохання НАБУ.

Офіційно ні ГПУ, ні НАБУ, ні САП досі інформацію про прослуховування Холодницького не коментували. Проте, як розповіли УП одразу кілька депутатів, знайомих із ситуацією, у Луценка могли бути свої резони підіграти Ситнику.

“Холодницький кілька місяців окучував американців, пропонуючи себе на посаду генпрокурора. От і поплатився”, — розповів один зі співрозмовників у БПП.

Хоча в оточенні самого керівника САП цю інформацію називають абсолютною брехнею.

“Холодницький навіть п'яний ніколи такого не говорив. Це брехня абсолютна”, — запевнило джерело в Антикорупційні прокуратурі.

Чи мав керівник САП види на місце генпрокурора, ще треба довести. Але те, що проти нього було порушено справу у НАБУ, — факт. За якою саме статтею було відкрито провадження і взято санкцію суду на прослуховування, наразі з'ясувати не вдалося.

Проте від співрозмовників у ГПУ “Українській правді” стало відомо, що процесуальне керівництво в ньому здійснює ніхто інший, як Володимир Гуцуляк.

Активісти і депутати, яких прийнято вважати захисниками НАБУ, називають Гуцуляка керівником так званого “департаменту Кононенка-Грановського”, який у ГПУ нібито займається всіма чутливими для влади питаннями.

Саме в цьому департаменті під керівництвом Гуцуляка працював одіозний екс-прокурор Дмитро Сус, який влітку 2016-го засвітився в гучному скандалі між ГПУ та НАБУ.

У розпал конфлікту слідчо-оперативна група на чолі з ним приходила з обшуками до НАБУ, а стеження за самим слідчим призвело до фізичного зіткнення між працівниками двох силових структур.

Саме за погодження керівника цього ж “департаменту” в кабінеті Холодницького НАБУ встановило “жучки”.

“Справа справді наша. Веде її Гуцуляк. Але прослушка НАБУшна”, — розповів співрозмовник у ГПУ.

З неофіційних джерел у силових органах УП стало відомо, що “жучки” в кабінеті керівника САП провисіли щонайменше кілька тижнів.

Щоправда, як переконують співрозмовники УП, нічого кримінального зафіксувати не вдалося. Але на дисциплінарне покарання Холодницький наговорив.

“Ну там криміналу немає, але є дуже неприємні антисемітські висловлювання”, — розповів співрозмовник у прокурорських колах.

Тепер справа Холодницького кваліфікується як порушення прокурорської етики. Найбільшим покаранням у такому разі для керівника САП може стати звільнення.

Вранці вівторка, 20 березня, з'явилася інформація, що Холодницький і сам подумує подати у відставку. Правда, тоді таке рішення співрозмовники УП у САП пов'язували з погіршенням здоров'я Назара Івановича.Тепер стало відомо, що це далеко не єдина причина. Набагато вагомішою підставою задуматися про звільнення міг бути шантаж.

Як переконують УП в оточенні керівника САП, Холодницького близько тижня схиляли “до дружби з владою”, оперуючи даними записів з його кабінету.

Хто саме вів такі “переговори”, співрозмовник говорити не захотів.

Власне, після того, як Холодницькому дали послухати його ж розмови, він почав шукати “жучки” і знайшов їх на злощасному акваріумі.

Це стало більшим поштовхом до роздумів про відставку, ніж погіршення здоров'я. Станом на зараз, як переконують у САП, Холодницький заяву ще не написав. Спершу він планує відвідати з робочим візитом Брюссель, де в ці ж дні перебуватиме директор НАБУ Артем Ситник, а тоді ухвалить рішення.

У будь-якому разі, шансів, що в САП збережеться старий керівник, небагато: або за дисциплінарною справою, або за власним бажанням Холодницький, швидше за все, звільнить місце.

“Він піде. За кого йому триматися, всі проти нього. Піде в універ викладати. Футболом займеться (у керівництві Федерації — УП)“, — припустив один зі співрозмовників, близький до керівника САП.

Але ініціаторів справи проти Холодницького може чекати один неприємний сюрприз. У разі відставки керівника САП має бути оголошено новий конкурс на цю посаду. У НАБУ орієнтувалися на те, що до того моменту головним у САП буде його перший заступник Максим Грищук.

З одного боку, у положенні про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру йдеться, що “обов'язки керівника САП щодо загальної організації діяльності в разі його відсутності виконує перший заступник, а за відсутності першого заступника — заступник”.

Крім того, генпрокурору та його заступникам закон напряму забороняє “давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень”.

Однак у Генеральній прокуратурі — свій погляд на цю правову колізію.

“Холодницький — заступник генпрокурора. Його перший заступник не може виконувати обов'язки заступника генпрокурора. Тому в.о. керівника САП буде сам Луценко”, — переконує співрозмовник УП в керівництві ГПУ.

До сьогодні ні Луценко, ні будь-хто інший у ГПУ не мали доступу до справ НАБУ. САП створювали якраз для того, щоб убезпечити Антикорупційне бюро від втручання в його роботу генерального прокурора.

Луценко неодноразово з подивом і деяким обуренням розповідав журналістам, що він поняття не має, що там відбувається в НАБУ, та які справи воно розслідує.

Тепер він має всі шанси предметно у всьому розібратися. У своїх спробах позбутися Холодницького, який начебто підігрував владі, керівники НАБУ знайшли собі ситуативного партнера в особі Луценка.

От тільки чинний генпрокурор не перший рік в українській політиці і що таке “розводка” знає не з книжок. Фактично, утікаючи від “тиску влади”, НАБУ ризикує віддати себе повністю в її руки.

Роман РОМАНЮК