4 грудня арабський телеканал Al Arabiya повідомив про вбивство колишнього президента Ємену Алі Абдуллу Салеха. Ця новина подавалася з посиланням на представників його партії. Пізніше в мережі Twitter з’явилося шокуюче своїми подробицями відео, на якому розлючений натовп під задоволені окрики закидає в кузов пікапу тіло загиблої людини, схожої на екс-президента. Колишній диктатор прийшов до влади внаслідок війни в 1994, коли його сили перемогли в черговій громадянській війні. Згодом він переміг і на виборах 2003 року, які були далекі від демократичних і призвели до подальшої узурпації влади. За час свого правління йому вдалося вивести з країни мільярди доларів, натомість населення страждало від бідності.

Ця подія стала черговим етапом затяжної громадянської війни в Ємені, що розпочалася в 2014 році, пише у новій статті The Economist. Причиною конфлікту стали протиріччя між двома групами — хуситів та проурядовими військами. Хусити (назва походить від прізвища одного з лідерів — Гусейна Бадруддіна аль-Хуси) виникли в Ємені в 90-ті роки, відокремившись від шиїтських мусульман країни. Цей рух виступав проти збільшення впливу саудівських консервативних релігійних течій, а також проти участі Ємену в боротьбі з терором, яку проголосили США. Між силами Салеха та хуситами розпочалася боротьба за владу, яка забрала сотні життів, в тому числі й аль-Хуси.

В 2011 році до влади прийшла опозиція в результаті подій “Арабської весни”. В 2012-му керувати країною розпочав колишній віце-президент Абд Раббо Мансур Гаді. У єменців з’явилася надія на нормальне майбутнє. Під час переговорів, які відбулися під посередництвом ООН, було досягнуто домовленостей щодо створення нової конституції до 2014 року, яка би передбачала впровадження федеративної системи та розподілу місць в парламенті між представниками півдня та півночі. Втім, хусити продовжували дискредитувати новостворений уряд. Вони бойкотували вибори 2012, які виграв Гаді, та намагалися перешкоджати планам щодо конституційних змін. Вони не отримали обіцяних посад в уряді, до того ж їх було фактично відрізано від доступу до моря. В пошуках справедливості для себе вони вимушено об’єдналися з колишнім президентом Салехом, який бажав повернути собі владу. У вересні 2014 року їхні сили увійшли в місто Сана, де їх вітали місцеві, втомлені неефективним керівництвом Гаді. Так розпочалася боротьба між урядовими силами та повстанцями, зазначають журналісти The Economist.

Навіть до цього конфлікту Ємен був однією з найбідніших країн Близького Сходу, а війна занурила країну в суцільну бідність та розруху. За час бойових дій загинуло понад 16 тисяч осіб, переважно цивільних.

Втім, як повідомляє The Economist, це не єдині проблеми країни. З початком війни в Ємені була зафіксована одна з найбільших в сучасному світі епідемій холери. Ця хвороба успішно лікується в багатьох розвинутих країнах, втім в Ємені стала причиною чисельних смертей місцевого населення. Крім того, охоплена війною країна знаходиться на межі найсильнішого голоду сучасної історії. За даними ООН, які наводить видання, ситуація в Ємені наразі є найгіршою гуманітарною кризою в світі, більше двох третин з 28-мільйонного населення потребує допомоги.

Попри це ситуація в Ємені залишається майже невідомою для широкого загалу за його межами. Конфлікт, який виник на тлі старих війн, поступово втягує дедалі більше різних сил і угруповань, в тому числі з сусідніх країн. Але поки жодна з них не змогла продемонструвати здатність тримати ситуацію під контролем. Не принесла особливого успіху інтервенція коаліційних сил арабських країн під керівництвом Саудівської Аравії з березня 2015 року, яка розпочалася після формального заклику про допомогу від президента Гаді. Авіаудари коаліційних сил часто виявлялися помилковими, що спричиняло додаткові жертви серед цивільного населення. Ймовірність швидкого припинення конфлікту дуже мала, вважають автори статті, адже для багатьох сторін це зайва можливість посилити свій політичний вплив чи банально заробити грошей.

У матеріалі йдеться про те, Іран розглядається як основний постачальник озброєння для повстанців, саме іранськими ракетами були нанесені удар по коаліційному флоту. Не відстають і західні країни, адже війна є прибутковою для британських та американських виробників зброї, які постачають техніку та боєприпаси Саудівській Аравії. Президент США Дональд Трамп під час свого візиту в Ер-Ріяд позитивно відзначив успіхи саудитів та уклав угоду на постачання озброєння на суму $110 мільярдів. До того ж, навіть якщо Саудівська Аравія та коаліційні сили залишать країну, війна радше буде продовжуватися. Між півднем та північчю, або між іншими чисельними силами чи угрупованнями.

На думку авторів статті, війна в Ємені залишається маловідомою, адже перебуває в тіні більш висвітлюваного у ЗМІ сирійського конфлікту. Увага світових лідерів прикута до потоку мігрантів саме з Сирії і навряд чи вони захочуть перейматися ще однією арабською країною.

Юрый ЛАПАЄВ