Після тривалого пошуку місця для заводу, його вирішили будувати в межах міста — на території очисних споруд “Львівводоканалу”.

Це уже викликало занепокоєння мешканців прилеглих районів, сьогодні вони навіть провели акцію протесту перед львівською Ратушею. Як працюватиме цей сміттєпереробний комплекс, чи вплине його робота на екологічну ситуацію у прилеглих житлових районах і у Львові загалом? У прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE — директор ЛКП “Зелене місто” Вадим Ноздря.

Доброго вечора, пане Вадиме. Для початку пропоную переглянути коротенький сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваскевич.

***

“Відходам тут не місце — другий рік триває сміттєва криза. Львів щодня продукує близько 600 тонн відходів і досі не має ні полігону, ні заводу. І ніби готові будувати, і гроші дають, от тільки з місцями для сміттєпереробного комплексу постійні проблеми. Спершу фахівці забракували яворівську “Сірку”, а потім мешканці Мурованого заблокували будівництво на території ТЕЦ-2. Взимку місто запропонувало ще одне місце — на вулиці Пластовій. 25 січня на сесії міськради депутати затвердили технічну документацію на ділянку площею майже 7 гектарів за комунальним підприємством “Зелене місто”. Перші роботи мали почати вже влітку.

Однак противники не здаються і сьогодні вже пікетували сесію міської ради. До Ратуші зійшлися близько сотні мешканців Знесіння, Кривчиць, Такту Глинянського, сіл Лисеничі, Муроване та Сороки Львівські. Люди переконані, що комплекс, який планують будувати на Пластовій, не відповідає всім нормам і буде небезпечним для мешканців і довкілля”.

Роман, мешканець Тракту Глинянського: “Ми не хочемо, тому що ми розуміємо те… Там і так сморід, діти хворіють. І ми розумієм те, що це призведе до глобальної катастрофи в плані захворювань і т. п.”

Пікетувальники певні — таке підприємство має бути за межами міста, подалі від людей. Якщо ж не доб’ються свого, погрожують уже традиційно — перекривати дороги”.

***

Отже, Вадиме, як можете прокоментувати побоювання мешканців, що це вплине на екологічну ситуацію?

Я думаю, що це, в першу чергу, результат, може, певного недоінформування з нашого боку. Але я просив би нас зрозуміти — оскільки на сьогоднішній день ми тільки отримуємо базові технологічні рушення від французьких фахівців, які нам допомагають в цьому. І тому перед тим, як власне перейти до інформування, до громадських обговорень (і процедура ця на сьогоднішній день чітко визначена законодавством про оцінку впливу на довкілля), власне треба зробити звіт про оцінку впливу на довкілля, розуміючи, яка технологія і на якій ділянці.

На сьогоднішній день ми все це вже маємо і приступили до розробки такого звіту, зокрема розмістили повідомлення про планову діяльність таку в реєстрі і на сайті Мінприроди. Власне, ми працюємо.

Ну, це такі офіційні документи — а якимось чином пояснити людям, як працюватиме цей завод?

Ви знаєте, я вже пробував декілька разів — і буду продовжувати. Тому що ми мали декілька зустрічей: і більш такого закритого характеру, з активом — і більш відкритого, на Кривчицях зокрема, на запрошення місцевого депутата.

Потроху діалог вибудовується — хоча сьогодні це був не діалог. Я от побачив себе — там дійсно була така напружена ситуація: вони дали гучномовець і хором у нього в зворотному напрямку прокричали “ганьба!”. Тому я, може, хотів би перепросити за те, що я назвав це шоу, але це більше стосувалося тієї людини, яка дала мені гучномовець. Власне, слова не дали, тому діалогу не виходить.

Кілька днів тому в тих прилеглих районах з’явилися листівки, де мешканців лякали радіацією, онкологічними захворюваннями. І, судячи з коментарів учасників протесту, вони справді побоюються спалаху якихось хвороб.

Це пов’язано з тим, що все, що стосується, і всюди, де звучить слово “відходи”, як правило, воно природно викликає асоціації з такими проблемами, які, на жаль, мали місце до цього — наприклад, ситуація в Грибовичах.

Але найбільший запобіжник щодо будівництва цього переробного комплексу є те, що фактично цей комплекс фінансує — вперше в Україні — Європейський Союз. Тому що не тільки ЄБРР, а плюс ще в нас є грантова складова від європейського фонду екологічного ЄБРР. Тому за нами і за тим процесом будівництва і проектування настільки буде великий контроль з боку уповноважених контролюючих організацій від ЄББР, що, в принципі, побудувати неекологічний комплекс у нас просто шансів нема — нам не дадуть гроші тоді.

Тому, власне, європейці проектують, європейці фінансують — і ми будемо робити все навіть не згідно з українськими стандартами, а згідно з європейськими стандартами, які багато в чому перевищують ці вимоги.

Але все-таки ви якісь просвітницькі заходи проведете? Бо я, чесно кажучи, не розумію, як можна боротися з тим, коли з одного боку показують фото хворих дітей чи знаки радіаційної небезпеки — а ви зі свого боку чи місто загалом якось ніяк не дієте. Зрозуміло, що це збурює людей. І, напевно, якби я жив в тому районі, я б так само протестував…

Я вас розумію — подивіться, що написано на листівках. На листівках не випадково написано і про сміттєзвалище, і про спалювання відходів… Тому що там на фотографіях викиди шалені з якихось димових труб. Ми думаємо, що це все штучно розгойдується ця ситуація.

Нам, на сьогоднішній день принаймні, є вже про що говорити. Ми отримали важливі доручення і вихідні умови навіть для того, щоби розпочати цю роботу. Доручення ми отримали від Львівської міської ради — і ми їх почали виконувати. Містобудівельні умови ми отримали затверджені виконкомом, видані управлінням архітектури. І, власне, там усі обмеження також передбачені. І ті норми галузеві, які ми маємо врахувати, — на них теж, безумовно, є посилання.

Достатньо важко перейти зі стану пошуку ділянки для розташування комплексу до реальної презентації технологічних рішень і оцінки впливу на довкілля, які мають розробити фахові екологічні організації, які залучаються на субпідряди на випадку до генпідрядної організації, яка теж визначена.

Це ще не розроблено?

Ми приступили тиждень тому, фактично після того, як підписали угоду. Ну, два тижні вже пройшло…

Я дивився вашу презентацію (прошу показати наших режисерів), і там є таке поняття, як санітарна зона навколо цього будівництва. На плазмі прошу звернути увагу — як видно, тут до найближчих будинків, я так розумію, в середньому близько кілометра — більше-менше.

Від території міста завжди більше кілометра в нас виходить.

Так, але якщо цей завод в принципі є абсолютно безпечний — принаймні так про це говорилося — навіщо взагалі існує оце поняття санітарної зони? Що таке 500 метрів санітарної зони? Це що — запах щоби не доносився? Для чого це?

Тут просто ми все об’єднали в одну історію. А насправді це об’єкт очисних [споруд] “Львівводоканалу” і об’єкт, який ми плануємо звести тут, він співпадає. І для такого класу об’єктів визначена санітарна зона.

Ага, тобто це вже існуюча санітарна зона?

Так, це існуюча санітарна зона…

Тобто в принципі завод (я правильно розумію?) його можна було і без санітарної зони будувати?

Ні, для заводу так само буде встановлена санітарна зона. Тому, власне, ділянка, я вважаю, обрана достатньо оптимально. Вона є проектована земельна ділянка. Важливо пройти всі процедури, включно з державною експертизою. Для такого класу об’єктів обов’язковим є тристадійне проектування — і ми плануємо це зробити.

Скажіть, будь ласка, вже влітку мало починатися реальне будівництво. Тобто, я так розумію, ви вже визначилися зі усім, більш-менш? Що механіко-біологічна переробка… Можете коротко розказати, як безпосередньо це працюватиме — від завезення сміття до його утилізації.

З задоволенням. Ми обрали цю технологію, дивлячись на те, як вона працює ефективно в інших європейських країнах, які, скажімо так, не набагато років випереджають Україну в питаннях трансформації і підходів до поводження з ТПВ. Тому комплекс побудований таким чином, що починається все з розділення органічних і неорганічних відходів.

Давайте [почнемо] із завезення. Куди везуть сміття?

Всі сміттєвози, згідно з затвердженою санітарною схемою очистки міста, всі побутові відходи мають привезти на цей комплекс, і там буде зона прийомки відходів, достатньо велика, закритого типу.

Ангар?

Це ангар висотою 10—12 метрів з системою відведення повітря обов’язково, з дверима, які автоматично закриваються, з бетонною підлогою. І по периметру буде система уловлення всіх рідин, тому що на комплексі проектується система рециркуляції, щоб нічого не потрапляло в навколишнє середовище. Цей ангар, до речі, буде розрахований на три доби. Як правило, проектують на дві — ми розрахуємо на три для того, щоб мати можливість люфту на випадок, якщо треба зупинити комплекс на якесь планове обслуговування або ремонт.

Далі ми потрапляємо до механічної сортувальної лінії, але спочатку йде барабан, який розділяє фракцію 080, яка здебільшого складається з органічних відходів і важких відходів: таких, як метали, інертні матеріали типу каміння і скло, звичайно, бите, якщо воно буде туди потрапляти. З цього потоку ми обов’язково автоматизовано заберемо метал.

Тобто сміття сортуватиметься автоматично, через барабан?

Звичайно, це в нас будуть дві окремі лінії — кожна по 120 000 тонн потужністю плановою річною. І як ми відділяємо органічні відходи — цю органіку відправляємо на біологічну частину комплексу, яка складається з тунелів закритого компостування. 24 тунелі у нас буде, приблизно 250—300 тонн в кожному тунелі. І процес компостування відбувається в цих тунелях залежно від умов і рівня стабілізації або біологічної деградації цієї органіки, якої ми хочемо досягнути — це буде приблизно 3—4 тижні.

Тобто вона просто там гнити буде, так?

Ну, не можна так сказати. Це буде процес контрольований, він додатково стимулюється. Тобто воно не просто гниє, воно компостується. При цьому відводиться повітря, є три ступені очистки цього повітря, цих газів.

Тобто гази очищаються. А рідини?

Так, рідини забираються. Рідина циркулює — насправді я сам був трохи здивований, але коли дізнався і трохи подивився: такі комплекси з точки зору водного балансу (тобто скільки вони споживають води і скільки вони продукують води) у них є від’ємний водний баланс, тобто вони споживають більше води. Тому що ця рідина, яка уловлюється всюди, навіть на етапі прийомки, — це є такий віджим.

Ви мали на увазі, що насправді вони навпаки менше споживають, ніж виділяють?

Ні, вони більше споживають. Від’ємний баланс — мається на увазі, що нема надлишку, нема позитивного балансу, тому що вся рідина, яка утворюється в комплексі, використовується для того, щоби зрошувати відходи на компостуванні для того, щоби стимулювати цей процес. То власне з точки зору впливу в цьому випадку на екологію дійсно є мінімізований вплив — і ми так і проектуємо, це навіть в технічному завданні окремо зазначено.

Люди там працюватимуть, сортуватимуть?

Звичайно, ми намагаємося знайти баланс між використанням людської сили і автоматизацією в цьому комплексі. Це питання і бюджету, і майбутніх експлуатаційних витрат, і того, наскільки виправдано розраховувати на велику кількість вилучення ресурсу цінної вторсировини. Тому я думаю, що одна зміна на сьогоднішній день (попередні наші розрахунки) — десь 30 людей на заводі цілому. Одна зміна — 30-40, якщо з адміністративним персоналом порахувати.

Тому це такий напівавтоматизований на сьогоднішній день комплекс, але він буде гнучкий. Тобто ми передбачаємо його подальшу розбудову, тому що в місті плануємо розвивати роздільний збір, і чим більше буде утворюватися в об’ємах цього роздільного збору — цікава суха фракція відходів (зокрема упаковки), тому що там більше утворюється вторсировини. По мірі цього будемо дивитися — ми лишаємо можливість побудувати ще автоматизовану повністю сортувальну лінію, яка працює виключно на суху фракцію, і там втручання людської сили є мінімальним, фактично тільки на фінішній прямій.

Я правильно розумію, що це розраховано на сміття з цілого міста?

Виключно для потреб міста.

Але анонсувалося, що там буде перероблятися 65—70% всього сміття. Куди решту будуть вивозити?

Я трохи б вас поправив. Ми розуміємо, що у нас буде залишковий баласт (або “хвости” їх називають) — це залишки перероблених відходів. Якщо порівняти ситуацію сьогоднішнього дня, коли ми всі 100% кудись веземо (не будемо зараз розводитись куди, дуже далеко інколи), то ми будемо везти вже 35% цих залишкових відходів.

Туди ж — куди?

Навіть якщо веземо туди ж, то це все одно набагато краща ситуація. Хоча ми плануємо змінити локації, тому що можлива прийомка на окремих картах полігонів брикетованих відходів. У нас є потужний прес для того, щоб зекономити на цьому транспортному плечі.

Воно буде пресуватися — і на полігон?

Так.

Добре. Скажіть, будь ласка, будівництвом і обслуговуванням заводу займатимуться різні компанії, чи одна і та сама?

Це принципова вимога Європейського банку, щоб ми мали одного генерального підрядника.

Який і будує, і експлуатує.

В тендерних умовах передбачена обов’язкова експлуатація, гарантійний період — протягом одного року, 12 місяців. Тобто фактично той, хто збудував — він будує і паралельно вчить наш персонал управляти цим комплексом. Це буде обов’язково, в будь-якому разі, одна з європейських топ-компаній, які вже заявилися на тендер. Я сьогодні депутатам міської ради показав цей перелік. І такі кваліфікаційні вимоги є, що не може бути якась компанія, тому що, по-перше, вона має будувати щонайменше два такі комплекси за останні сім років.

Вже збудувати?

Вже збудувати схожі потужності. Мати багато різних критеріїв: і фінансових, і технологічне обладнання, і наявність необхідного персоналу. І плюс мати досвід експлуатації. Тому в нас є всього на пальцях однієї руки — всі лідери, які на сьогоднішній день в Європі існують.

Яка відповідальність передбачена? Можливо, ви закладаєте якусь відповідальність для компаній? А якщо там щось станеться — хто відповідає?

Абсолютно все гарантовано нам як замовнику — з позиції підрядника буде весь необхідний набір гарантій, не тільки письмових, а навіть фінансових.

Тобто є якась страховка?

Звичайно, це стандартна практика в таких контрактах, повірте. І це не перший проект з ЄБРР, який мені — дай, Боже — доведеться реалізовувати. Тому ми в принципі всі ці підходи знаємо. І саме поняття “контракт під ключ” — воно передбачає, що замовник несе мінімальні ризики з точки зору того, що щось піде не так.

Сьогодні депутати міськради погодили умови отримання кредиту ЄБРР на 25 мільйонів євро. Скільки загалом буде коштувати цей завод?

Ми погодили 25 мільйонів євро кредитних коштів, з них 20 — безпосередній кредит ЄБРР, п’ять мільйонів — це є Фонд чистих технологій.

Але це теж кредит?

Так, але він має умовну відсоткову ставку 0,75%. І плюс ще є 10 мільйонів оцього гранту фінансування, про яке я вже казав. Тобто в цілому — 35 мільйонів. 13 років період, три роки — пільговий період, тобто на весь період будівництва ми сплачувати відсотків не будемо — точніше, перепрошую, не будемо сплачувати “тіло” кредиту..

Тобто це повністю вартість заводу — 35 мільйонів?

Ми розраховуємо, що зможемо витратити 9 мільйонів, а може, і 10 на потреби рекультивації в Грибовичах, тому що це є наш обов’язок зробити. І, тим більше, Фонд фінансування оцих екологічних програм європейський — він зацікавлений, щоб ми фінансували і те, і те, тому що і перший проект дуже сильно вплине на скорочення…

Я розумію. Все-таки, про вартість: 25 мільйонів — завод, 10 — на рекультивацію?

За розрахунками, які ми маємо на сьогоднішній день, в плані закупівель він, якщо брати без ПДВ, буде коштувати перший етап близько 21 мільйона євро.

Ну, але ПДВ ми все одно маємо платити.

Плюс ПДВ, тобто 23,5, десь так.

Скажіть, будь ласка, вартість вивезення сміття для мешканців зросте, чи ні? Ви взагалі вбачаєте якусь окупність цього заводу?

Ніде в Європі ці підприємства не є прибутковими. Є обов’язкова плата на вході в завод за утилізацію кожної тонни відходів. Чим більш сучасний і автоматизований комплекс, тим ця плата є вищою. У нас вона буде помірно нижчою, якщо порівнювати навіть з сусідніми європейськими країнами. І на тариф ця плата буде перекладатися дуже повільно, поступово протягом восьми років — така в нас фінансова модель.

Фактично дотаційний буде завод, за рахунок міського бюджету?

Так, але це буде навіть дешевше, ніж ми витрачаємо сьогодні на те, щоби просто кудись відвезти наші відходи.

Дякую, Вадиме. На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE був Вадим Ноздря — директор ЛКП “Зелене місто” і ми говорили про фактично старт будівництва сміттєпереробного заводу у Львові. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень. Дякую.

Дякую.