Іранські служби безпеки знущалися та піддавали сексуальному насильству неповнолітніх протестувальників.

Про це йдеться у звіті Amnesty International, передає Укрінформ.

Як зазначається, через пів року після початку хвилі протестів через смерть 22-річної Махси Аміні, заарештованої у Тегерані, Amnesty International документує факти насильства над дітьми, затриманими під час і після демонстрацій. Розслідування викриває методи тортур, які застосовували іранські служби до хлопців і дівчат, завдаючи їм серйозних фізичних і психологічних травм.

“Служби безпеки Ірану застосовували жахливі тортури, у тому числі побиття, удари електричним струмом, зґвалтування та інші прояви сексуального насильства проти протестувальників — декому з них було лише 12 років — щоб покласти край їхній участі у загальнонаціональних протестах”, — йдеться у звіті.

Від початку розслідування AІ докладно задокументувала випадки знущань з 7 дітей. До правозахисників надійшли заяви від постраждалих та їхніх сімей, а також від 19 очевидців катувань, у тому числі від двох адвокатів та 17 дорослих ув’язнених, які утримувалися разом із дітьми.

“Це насильство щодо дітей є навмисною стратегією, спрямованою на те, щоб придушити живий дух іранської молоді та перешкодити їй вимагати свободи та прав людини”, — наголосила Діана Елтахаві (АІ).

Вона наголосила, що іранська влада має негайно звільнити всіх дітей, які були ув’язнені лише за участь у мирних демонстраціях.

Влада Ірану визнала, що у зв’язку з протестами було затримано загалом понад 22 тисячі осіб. При цьому не уточнювалося, скільки серед них було дітей. Але державні ЗМІ повідомили, що діти становили значну частину протестувальників.

За підрахунками АІ, в Ірані під час протестів були заарештовані тисячі дітей.

Багато з них були звільнені, дехто вийшов під заставу в очікуванні розслідування або передання справи до суду. Багато дітей були звільнені лише після того, як їх змусили підписати каяття та зобов’язання не займатися надалі політичною діяльністю та брати участь у проурядових демонстраціях.

Перед звільненням дітям часто погрожували судовим переслідуванням за обвинуваченнями, які тягнуть за собою смертну кару, або арештом їхніх родичів, якщо вони будуть скаржитися.

Щонайменше у двох випадках, задокументованих Amnesty International, сім’ї жертв подали скарги у судові органи, але жодна не була розслідувана.