Кожен бачить: парламентарів лякає навіть розгляд питання про їхню недоторканність. І оптимізмом це не надихає.

Усіх, крім Президента: “сподіваюся, що народні обранці в недалекому майбутньому ухвалять відповідні рішення, адже серед них, напевно, немає жодного, хто б не обіцяв скасування цієї недоторканності в своїх виборчих програмах”, – сказав він. Витяг з урочистого виступу у 21-шу річницю Конституції розміщено на офіційному сайті, а щоб хто бува не сумнівався, супроводжено відео.

Що ж до коаліції, відсутність якої є підставою дострокового розпуску парламенту (п.1 ч.2 ст. 90 Конституції ), то її якраз і немає, бо коаліційні фракції БПП і НФ сумарно налічують лише 219 мандатів. Судіть самі, чи може парламент, що продовжує існувати лише милістю президента, саботувати його невідкладний законопроект?

Звісно може! Та тільки тоді, коли на те є височайше повеління.

Раніше згоду на затримання та арешт суддів давала нерідна Верховна Рада, тепер — рідна Вища ради правосуддя. Рідна, бо з 21-го її члена більшість (мінімум 11) діючі судді чи судді у відставці (ч2, 4 ст. 131 Конституції Недоторканність не знята, а посилена.

А ось, що зичить гарант депутатам: ч.3 ст. 80 “Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані..” виключити h

І це називається так само як для суддів?

Недоторканність суддів Конституційного Суду ще крутіша як у звичайних: “Без згоди Конституційного Суду України суддю Конституційного Суду України не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом,” (ч.3 ст. 149 Конституції. Повний міжсобойчик.

Взагалі, президентська реформа правосуддя надала таку самодостатність суддівській корпорації, що й судити судді мали б лише самих себе.