Висновки прокуратури по Іловайській трагедії відверто здивували. Для мене особисто досить несподівано було побачити підтвердження очевидного: операція по взяттю Іловайська відбувалась за наказом керівництва АТО і під їхнім прямим керуванням. Операцію мали виконувати ЗСУ, а добробати покликані були відігравати допоміжну роль.

Нас уже на стільки привчили до наперсточництва влади, що я очікував знищення відповідних наказів навіть після того, як деякі з них уже потрапили у пресу.

Давайте пригадаємо, яку потужну кампанію проводили порохоботи, аби відбілити Муженка і подати іловайську трагедію як результат самодіяльності добробатів.

Окрім очевидної безглуздості таких спроб, варто відзначити і надзвичайний цинізм такого піару, адже мова про те, що загиблих солдатів хотіли зрадити повторно, уже після смерті, подавши ситуацію таким чином, що вони не за Україну загинули, а за гроші від Корбана.

Отже, отримали підтвердження наступні тези:

1. Відсутність реагування на систематичні обстріли наших військ з території Росії призвела до знищення матеріальних ресурсів і втрати боєздатності особового складу, який мав “закривати” сектор Д.

2. Знаючи про “оголеність” сектору Д, керівництво генштабу розробило план оточення Донецька, котрий не враховував можливість атаки в тил ЗСУ з території Росії через сектор Д.

3. Отримавши інформацію про початок вторгнення в день параду, 24 серпня, керівництво генштабу і головнокомандувач не прийняли необхідних рішень по припиненню операції штурму Іловайська і організації зупинки прориву.

4. Відповідні рішення не були прийняті ні 25 серпня, ні 26, хоча час іще дозволяв уникнути трагедії.

5. Коли оточення замкнулось, керівництво генштабу замість організації деблокади, включилось у переговори з керівництвом генштабу РФ, а Порошенко вийшов на прямі переговори із Путіним. Результатом цих переговорів стало виведення колони українських солдатів під прямий розстріл військами РФ.

Що тут іще можна сказати? Люди із елементарними уявленнями про честь, мали би після цього просто застрелитись, не переживши моральної відповідальності за зроблене.

Муженко і Порошенко натомість організували брудну кампанію, покликану перекласти провину на когось іншого, у тому числі на загиблих солдат.

Злочин не в тому, що спробували взяти під контроль кордон і оточити Донецьк по прикладу Словянська, а в тому, що коли стало ясно, що не вийшло, не був задіяний план В.

У перший день обстрілів ЗСУ із Росії потрібно було згортати операцію на кордоні. Перша ж інформація про атаку із Росії на сектор Д, мала призвести до відміни плана по Іловайську і організації протидії прориву.

Те ж саме стосується ДАП, коли уже Захарченко по двору з кінокамерами ходив, і сепари на всіх поверхах терміналу сиділи, а наші порохоботи розказували, що то всьо монтаж, постановка, ДАП под нашим контролєм і бить добру.

А чому так відбувається?

Тому що не війна і не перемога є для таких муженків метою, а особистий піар і гешефт.

Тому що він доповів Порошенку: кордон наш, Іловайськ наш, ДАП наш. Він приніс шефу хорошу новину і чекає на медаль. А тут ситуація помінялась? іщо робити? Не можна іти до шефа з поганою новиною. Треба побільше солдатського мяса туди накидати, щоб не псувати шефу настрій поганими новинами.

Тому у Муженка завжди одні накази: дєржитєсь, всьо под контролєм, я сєйчас на парадє мєдальку получаю, вийду на связь вєчером. І тому йому нічого не загрожує. Він і далі буде керувати генштабом, бо шефа його робота влаштовує, хороші новини носить, не зрадофіл якийсь.