Українським силам оборони необхідно провести не один, а серію успішних контрнаступів, щоб переконати путіна розпочати переговори на інших умовах, окрім досягнення всіх заявлених ним цілей, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Західні аналітики вважають, що українські сили повинні показати, що вони можуть зробити те, що не можуть російські сили, а саме змінити реальність на місці воєнними діями. Вони повинні завдати ще більшої шкоди російській військовій силі, щоб путіну та його найближчому оточенню, стало зрозуміло, що російські збройні сили не можуть сподіватися на поліпшення ситуації для них шляхом продовження бойових дій.

Аналітики ISW вважають, що є підстави очікувати, що українські сили справді можуть досягти успіхів шляхом контрнаступу. Адже в цій війні Україна вже провела дві великі контрнаступальні операції, не враховуючи добровільного виведення російських військ із-під Києва.

Водночас автори звіту ISW наголошують на неготовності путіна розглядати інший сценарій, окрім повної капітуляції України, і наголошують на тому, що не зрозуміло, чи прийме путін коли-небудь нові реалії, відвойовані українською стороною на полі бою. «Він може вирішити продовжувати боротьбу, з паузою або без неї, стільки, скільки потрібно для досягнення всіх його цілей. Його риторика і дії, а також його минулі моделі, безумовно, передбачають таку можливість. Тому врегулювання шляхом переговорів може виявитися недосяжним, оскільки путін не погодиться з реальністю того, що він не може фактично завоювати Україну», — йдеться у звіті.

Проте, зазначають аналітики, «не зрозуміло, що путін продовжуватиме боротьбу до дня своєї смерті незалежно від ціни. Він демонстративно утримувався від того, щоб іти ва-банк у цій війні від самого початку. Можна відкинути його неспроможність повністю мобілізувати та підготувати свою армію перед вторгненням, тому що він чітко вірив, що українці не будуть або не зможуть воювати. Він пропустив кілька моментів, коли перехід до повнішої мобілізації став необхідним, занадто довго відкладав рішення про проведення навіть часткової мобілізації з точки зору росії, і навіть коли він приймав такі рішення, намагався обмежити їх вплив на російське суспільство та економіку».

Проте, наголошують аналітики, путін зараз не ставить на стіл переговорів жодних умов, окрім повного успіху росії. Він не вживає військових заходів, які були б розсудливими, якби він серйозно ставився до пошуку якогось нестандартного або компромісного врегулювання шляхом переговорів. Нинішні лінії фронту створили б дуже сприятливі умови для відновлення російського вторгнення, якби путін запропонував прийняти їх як кордон припинення вогню, але він явно не бажає цього робити.

Отже, вважають фахівці Інституту вивчення війни, вибір, який зараз стоїть перед Україною та її західними прихильниками, порівняно простий. «Українські війська можуть продовжувати боротьбу дуже стримано, прагнучи лише утримати те, що вони зараз мають, що спонукатиме путіна продовжувати свої зусилля з досягнення повної військової перемоги. Або вони можуть розпочати послідовні контрнаступальні операції з подвійною метою — переконати путіна прийняти досягнутий шляхом переговорів компроміс або створити військові реалії, достатньо сприятливі для України, щоб Київ та його західні союзники могли фактично самостійно заморозити конфлікт незалежно від рішень путіна», — зазначають в ISW.