Минулого тижня заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) Віктор Шемчук опублікував у себе на Фейсбук-сторінці узагальнення про перші результати дисциплінарної практики комісії.

Нагадаємо, що згідно з останніми змінами до законодавства, КДКП – єдиний орган, уповноваженим порушувати дисциплінарне провадження та притягувати прокурорів до дисциплінарної відповідальності. Генеральний прокурор та його заступники знаходяться під юрисдикцією КДКП, так само як і решта прокурорів.

Віктор Шемчук відмітив, процес починається складно, але роботу вже налагодили. Скарги вони розподілили між членами КДКП, що інтенсивно працюють над відповідними документами. Станом на 26 липня, до розгляду було надано 146 дисциплінарних скарг на дії прокурорів і за результатами цього відкрито 75 проваджень стосовно 108 прокурорів. Також заступник голови КДКП відмітив, що 42 провадження відкрито за результатами перевірки доброчесності прокурорів. Кейси абсолютно різні – від парадоксальних і до цілком серйозних. По 17 скаргам було відмовлено у відкритті провадження, що в основі мало оскарження процесуальних дій прокурорів у кримінальних провадженнях. Відповідно до чинного законодавства, ці дії оскаржуються в іншому порядку.

Також у своєму Шемчук зазначив про скеровування листа з результатами узагальнення Генпрокурору та прокурорам регіонів. І ось тут починається найцікавіше, оскільки 13 липня група експертів Реанімаційного пакету реформ звернулась з дисциплінарною скаргою на дії очільника ГПУ Юрія Луценка та його заступника Анатолія Матіоса.

Суть скарги досить проста – високопоставлені прокурори дозволяють собі в Facebook неоднозначні висловлювання, які порушують фундаментальні правові принципи. Юрій Віталійович та Анатолій Васильович постійно публікують деталізовану інформацію про затриманих за підозрою у вчиненні злочинів осіб.

При цьому періодично їхні дописи містять не лише імена, прізвища, посади, фотографіями затриманих, а також характеристиками на кшталт “хабарник” чи “корупціонер”. Усі висловлювання, що були дозволені в комунікації Луценком та Матіосом, не тільки порушують норми Конституції України, але й нівелюють гарантії, передбачені Європейською конвенцією з прав людини.

Як пояснювали колеги, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював важливість презумпції невинуватості. В ЄСПЛ зазначали, що посадовці, які обіймають високе становище, мають дуже акуратно підбирати слова під час коментування кримінальних проваджень. Вся справа в тому, що такими голослівними заявами високопосадовці можуть легко схилити громадськість до думки, що конкретні особи винуваті що до того моменту, коли їхню вину доведено в судовому порядку.

Особливо виділився Генпрокурор з його фразою “Так закінчилась 20-річна кар'єра хабарника”. По-перше, хотілось би нагадати Юрію Луценку, що в Україні офіційно ще ніхто не відміняв принцип презумції невинуватості. Це йому мали пояснити помічники або підлеглі, що таки отримували у свій час юридичну освіту, на відміну від очільника ГПУ. По-друге, звідки Генпрокурор взяв, що затриманий начальник Львівської установи виконання покарань увесь період своєї роботи на державу отримував хабарі?

Згодом – рівно за 2 місяці – Луценко не тільки публікує дані голову Лікарсько-кваліфікаційної комісії комунального закладу “Городищенське територіальне медичне об'єднання”, але й підсумовує, що йому “інколи складно втриматися в рамках закону і презумпції невинуватості”.

Іншими словами, весна 2017-го принесла Юрію Віталійовичу нові знання. Але йому, як і раніше, важко втриматися. Правда вже за місяць Луценко знову повертається до своєї звичайної практики навішування ярликів, зазначивши посаду затриманої особи – в.о. директор КП “Аеропорт Черкаси”, що, за словами Гепрокурора, вимагали неправомірну вигоду 70 тис. гривень.

За прикладом свого шефа, головний військовий прокурор Анатолій Матіос також у своєму профілі в Facebook демонструє не тільки знання кримінального процесу, але й оприлюднює прізвища затриманих осіб, публікує паспортні дані, а також шельмує людей як “членів злочинного організації”.

Послідовність Матіоса і Луценка в публікації вищезгаданої інформації показова. Їх абсолютно не бентежить той факт, що фундаментальні правові принципи порушуються такими заявами у публічній площині.

Повертаючись до запису в Facebook заступника голови КДКП Віктора Шемчука, відмітимо, що наприкінці посту згадано про скарги і факти публічних висловлювань прокурорів, які порушують презумпцію невинуватості. І як він зазначив, за такі речі (пости в Facebook) також передбачена дисциплінарна відповідальність. Сподіваємось, рука членів КДКП не здригнулась під час розгляду дисциплінарної скарги на дії Генпрокурора та його заступника, які цілком кореспондують складу дисциплінарного проступку, що передбачений п.9 ст.43 Закону “Про прокуратуру”.