Ніби й невчасно напередодні чергової VII сесії Верховної Ради писати не про її очікування, а про депутатську недоторканність. А це того, що чекати від цього скликання чогось путнього не випадає не те що до 2018-го, а й до 3000-го року. А ось їхня недоторканність куди як актуальна.

Депутатська любов до воровитих колег сильніша за прокурорський компромат. Ловлять їх так, щоб не впіймати, а як спіймали — не покарати. А як казав кардинал Рішельє: “Залишати злочини безкарними, значить коїти їх двічі”.

Депутатська метода тупо-невідпорна: не можна ставити себе вище закону? Опусти закон. Прости їм, Господи, бо знають, що творять.

Суспільству в’яжуть стереотип: шкода, що злодії з мандатами залишаються безкарними. Та що поробиш, закон є закон. Погодимось, мерзотником буває і закон. Але “якщо ворог не здається його знищують”, чи то пак “позбавляють чинності”.

А від чого конкретно треба позбавитись у комплекті із депутатською недоторканністю? Тема хоч і нав’язла як урядові обіцянки, але чітка не більше за їжачка в тумані.

Всепогодне тлумачення розширює “депутатську недоторканість” по саме нікуди. Тож чи слід використовувати у законодавстві термін завідомо неоднозначний?

Який по-перше, у кожному випадку потребує тлумачення, по-друге, чіткому, вичерпному тлумаченню не підлягає? Неоднозначність — вагомий логічний і юридичний аргумент за відмову від терміну “депутатська недоторканність”.

Ще вагоміший аргумент моральний і психологічний: виборцям недоторканність обранців обридла так само, як самим обранцям вона смакує. Поняття таке спаплюжене, що у черзі до словника ненормативної лексики штовхається з “ринковими реформами” і “монетизацією пільг”.

І особливої потреби у цьому терміні немає, варто лиш розкласти його на складові, норми прямої дії. Та чи не зашкодить його виключення Євроінтеграції?

Ще дивина: народному депутату притягнутому до кримінальної відповідальності (словосполучення яке протиістотне !), суд може призначити будь-яке покарання з 12-ти, передбачених КК, крім арешту. Довічне позбавлення волі можна, арешт до шести місяців — ні! Потрібна згода Верховної Ради.

Зокрема, згоду на притягнення до кримінальної відповідальності С. Клюєва , В. Новинського та О. Онищенка парламент дав, на арешт — ні.

Цей курйозний пасаж ілюструє: ст.80 Конституції України потребує перегляду у кожному разі. Системного.

А розпочати логічно з частини першої: “Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність”, яка і дратівлива, і зайва. Як змінити інші частини, розглянемо наступним разом.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO