За останній місяць взяв участь у боротьбі з російським бізнесом в Україні, зокрема – “Яндекс-таксі”. Після введення санкцій вони спочатку працювали через VPN. Згодом, електронний сервіс ворога почав працювати без нього – санкції обійшли. А таксисти продовжують працювати на кремлівську структуру.

За цей час я у відеосюжетах показав на скільки доступна їх діяльність, і за допомогою поліції зафіксував ці факти. Однак, як виявилося, справи “списали” не давши їм ходу. Тобто, по п'яти випадках фіксації порушень Закону поліція відмовилася відкривати кримінальне провадження.

Що це означає? Варіантів може бути кілька: або поліця через брак досвіду не хоче возитися з такими справами, і просто по-тихому списала їх, не давши ходу. Навіть попри кількість заяв. Може бути, слідчі не розуміють важливості цих справ, і зосередили увагу на більш масовому вуличному криміналі. Але, може бути, хтось зверху дав відмашку не рухати з місця цю справу. І причина такої зацікавленості може бути й фінансова. Або пролобійована через певних чиновників, які продовжують тримати контакти з російським бізнесом.

Я не розчарувався від цієї діяльності. У першу чергу це досвід. На практиці побачив, що чимало патрульних поліцейських розуміють ситуацію (хоч у законодавстві і купа дірок), і всіляко стараються допомогти. Однак, без волі вищого керівництва держави, побороти фінансову машину влади дуже складно. І тепер пас передається у їх сторону. Адже я, та інші активісти, які витісняють російські фінансові структури з України, робимо свою роботу з власної волі, постійно вводячи ворога у зону дискомфорту. А влада, через поліцію, слідчих та прокуратуру мають зробити усе, щоб Закон робив присутність окупаційного бізнеса нестерпною.

Будемо і далі моніторити ситуацію і витісняти ворога. І слідкувати за слідчими, які саботують впровадження кримінальних справ.