Абсолютна цинічна брехня і пересмикування фактів!

Радикальна партія Олега Ляшка ніколи не була прихильником лібералізму і тому навіть гіпотетично не може входити навіть до умовного ліберального блоку. РПЛ завжди була противником тотальної приватизації і ніколи (!!!) не голосувала за неї. В програмі нашої партії чорним по білому прописана необхідність націоналізації стратегічних підприємств (енергетика, видобуток природних копалин, промисловість) які бездумно і злочинно були передані у власність олігархів. РПЛ завжди стверджувало, що основою нашої держави є українське село, фермерство і промисловість.

Вважаємо проведення деолігархізацію української економіки обовязковою умовою її розвитку! На наше тверде переконання держава має брати на себе і нести повну відповідальність за розвиток економіки країни і соціальне забезпечення українців!

Саме наша залізна команда розробила, пропагує і впроваджує в життя ідеологію економічного націоналізму яка є основою запропонованої РПЛ Нової економічної політики а та в свою чергу передбачає державний протекціоналізм у розвитку промисловості і фермерства для створення нових робочих місць та забезпечення українців гідною зарплатою. Наше гасло: Українцям роботу і гідне життя!

В той же час Юлія Тимошенко (ВО “Батьківщина”, Анатолій Гриценко (Громадянська позиція) та Михайло Саакашвілі (Рух нових сил) є яскравими представниками ліберального світогляду. Судіть самі. Уряд Тимошенко проводив політику тотальної приватизації і навіть націоналізована ним “Криворіжсталь” була зразу ж продана іноземцям. Окрім цього, в 2008 році Тимошенко внесла в парламент законопроект “Про ринок землі” який передбачав продаж української землі іноземним громадянам, особам без громадянства і навіть іноземним державам.

Анатолій Гриценко, обіймаючи посаду міністра оборони України, дозволив і провів приватизацію безлічі військових об'єктів.

Міхо Саакашвілі будучи президентом Грузії провів тотальну приватизацію в цій країні, продавши навіть заклади охорони здоров'я.

Саме тому Порошенко, Яценюк, Турчинов, Тимошенко, Гриценко та Саакашвілі були та залишаються одного ліберального поля ягодами. Саме тому вони є нашими політичними і ідейними опонентами. Саме тому ми не бачимо жодної різниці між ними а їхня гра у владу і опозицію це не більше ніж банальна боротьба за особисту владу в країні.