Захід повинен підтримати мету України щодо повернення Криму не лише тому, що півострів – це суверенна українська територія, але й тому, що його повернення позбавить росію Севастополя, найкращої військово-морської бази в Чорному морі. Про це заявив професор історії і стратегії Військово-морського коледжу США Сара Пейн, передає Wall Street Journal.

«Доки росія не втратить Севастополь, Близький Схід і Африканський Ріг будуть залишатися неспокійними, оскільки москва досі зберігає право вето на встановлення миру в регіоні, яке вона має з часів арабо-ізраїльської війни 1967 року», – зазначає він.

Видання наводить слова Андрія Громикова, який обіймав посаду міністра закордонних справ СРСР з 1957 по 1985 рік, що у мирні часи стороння країна з третьосортною економікою, така як росія, не мала б значного впливу на Близькому Сході. Але поки регіон залишається нестабільним, росія може втрутитися як посередник і накласти вето на мирні плани, озброївши сторону, яка не бажає врегулювання конфлікту.

WSJ зазначає, що без Севастополя росія не може так легко підтримувати свої воєнні операції на Близькому Сході чи в Африці. Військові інтервенції вимагають солдатів, так само як і великої кількості важкого озброєння і логістичної підтримки, які здебільшого приходять через море. Поки росія контролює Севастополь, вона може підтримувати свої сирійські бази Тартус і Латакія через Босфор. А з цими базами росія може дотягнутися до будь-якої точки вздовж східного Середземномор’я і аж до Африканського Рогу. Втрата Севастополя знищить ці можливості. Головний російський чорноморський порт Новоросійськ не підходить для цієї ролі.

Без Севастополя російським військовим кораблям довелося б діставатися Середземномор’я за допомогою трьох інших флотів: Балтійського флоту в далекому Калінінграді, ще більш віддаленого Північного флоту, який базується в Сєвєроморську за Полярним колом, і Тихоокеанського флоту на півострові Камчатка.

Більше того, у росії немає баз між цими місцями і Середземним морем. Транзитні відстані величезні. Суецький канал був би вкрай важливим для скорочення шляху Тихоокеанського флоту, що пояснює постійну увагу росії до водних шляхів, які визначають доступ до нього – Східного Середземномор’я і Червоного моря.