Той момент, коли прикривання війною промахів влади доведено до автоматизму.

Ситуація.

В мережі провладний блогер Олешко (в народі – “порохобот”) публікує на своїй сторінці абсолютно “випадкове” відео, як Порошенко самостійно відвідує супермаркет та сідає в мерс. Це абсолютно не нова, класична PR-технологія.

Провладний політконсультант Віктор Уколов репостить собі на сторінку це відео, також чітко стверджуючи, що нашого гаранта “підловили” випадково…

Ахаха.

Але суть не в тому.

В коментарях під репостом Уколова користувач Сергій Дмитриченко цілком резонно зауважує до автора посту, що під дверима супермаркету машини не паркуются.

Розуміючи цей промах в плануванні PR-ходу, пан Віктор намагається виправдати Президента. Ну, здавалося б, нехай…

Але! Яким чином! Зовсім незначний момент, який не врахували піарщики Порошенка в ході формування плану цієї “випадкової” зйомки, пан Віктор обгрунтовує… війною.

Десь приблизно це виглядає так: “Президент хотів виглядати, як звичайний громадянин, тому сам поперся в супермарет [не війна!], але не може запаркуватися, як звичайний громадянин [бо війна].

От поясніть мені, будь ласка, люди: яке взагалі має відношення місце для паркування перед супермаркетом Петра Олексійовича до війни на Сході?

Цей коментар пана Уколова наштовхує на думку, що в Адміністрації Президента прикривання війною будь-яких ляпів їхнього шефа настільки відпрацьовано до рефлекторного автоматизму, що вони вже навіть не дають собі чіткого звіту, де питання війни є доречним, а де – ні.

Дивно ще, що Сергія не було обізвано “Агєнтом Крємля” у зв'язку з появою коментаря саме такого змісту.

Пане Уколов, схоже, що Ви цього разу явно перестаралися.