Відомий телеведучий Анатолій Анатолич, який різко висловився про українських зірок-мовчунів, розповів, як рятував сім’ю від війни і чому з дружиною та трьома дітьми поїхав за кордон.Він із дружиною Юлою, доньками Лолою, Алісою та маленьким сином Нілом щасливо жили у своєму будинку під Вишгородом. 24 лютого о п’ятій ранку вони прокинулися від вибухів, які лунали зовсім поруч.

Налякані батьки сказали дітям, що це так голосно впала гілка на дах їхнього будинку, але потім пролунали нові вибухи, і всі зрозуміли, що почалася війна.

«Була якась панічна атака, бо ніхто з нас і, мабуть, жоден українець не знав, як поводитись у цей момент. У мене почали трястись ноги, руки. Чоловік почав швидше збиратися на роботу, Аліса побігла розбудити Лоліту, і вони самі стали збирати свої валізи. Я виходжу на ґанок нашого двору, і тут падає ракета. Мене підкинуло. Я пам’ятаю кожну секунду, коли ми просиділи перші 10 хвилин у своєму підвалі. А потім ми там три дні сиділи», — розповіла дружина телеведучого Юла.

Цього ж дня біля їхнього будинку був збитий гелікоптер. Анатолій із дружиною почали збирати валізи.

«Я збирала дитяче харчування для Ніла, нашої третьої дитини. Думала, що Аліса з Лолою можуть хліба з’їсти, сала, чаю попити, а маленька дитина, йому тоді виповнилося 7 місяців, ще тільки їсть спеціальну їжу, і я цілу валізу наклала все, що в мене було з дитячого харчування», — розповіла Юла журналістам каналу «Україна».

Переломним моментом, коли стало ясно, що треба їхати, став 4 день війни, коли за парканом будинку ведучого розпочалася перестрілка диверсантів.

«Це було жахливо. І ми не знали, куди вони тікають. У нас паркан, вони могли перестрибнути й побігти в будинок. І я пам’ятаю, що ми сіли в машину за 5 хвилин. Розуміння прийшло пізніше, коли вже стало нам відомо про те, що залишили по собі ці буряти та 64 стрілецька бригада в Бучі та в Ірпені. Це безліч закатованих українців, убитих цивільних. І ми розуміємо одну річ — у той момент Вишгород міг бути тим самим Ірпенем та Бучею, якби вони так само прийшли. Завдяки героїзму ЗСУ, які так швидко підірвали дамбу, міст і зупинили їх ще на підході до Вишгорода, розумію, що інакше життя сім’ї було під великою загрозою», — згадала Юла перші дні війни.

Сім’ю ведучого дали притулок родичі однокласниці їхньої доньки в селі біля Кагарлика.

«Нас запрошували друзі до себе за кордон, але ми поїхали недалеко, до Кагарлицького району, щоб бути під Києвом. Я чекав, що раптом мене викличуть на роботу. І там ми провели майже місяць», — Анатолій.

У невеликому сільському будинку, в якому дали притулок сім’ї телеведучого, перебувало 19 людей. За словами Анатоліча, доньки розуміли, що відбувається і не ставили зайвих питань. Дорогою з Києва вони бачили жахи війни, у тому числі трупи.

«Коли ми поїхали, то дівчатка бачили блокпости та навіть трупи. На Оболоні було розбито диверсійну групу, автомобіль стояв у стовпі. Розбита машина, лежать трупи російських диверсантів, поряд наші військові з автоматами», — розповів Анатоліч і додав, що діти чули розмови дорослих, читали новини в Тік-Ток, так що кожного разу, коли лунав вибух, говорити, що це падає гілка, не мало сенсу.

Через місяць Анатоліч із Юлою вирішили вивезти дітей у безпечне місце. Нині вони перебувають у Франції.

Раніше телеведучий Григорій Решетнік розповів, що із дружиною та трьома дітьми вирушив до Європи, після чого на нього навалилася хвиля хейту. Ведучий пояснив, що поїхав за кордон на якийсь час, для участі в благодійних проектах .

Фото instagram.com/yulattt
447
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter