Ігор Целип — відомий український співак, переможець легендарного телешоу «Караоке на Майдані» (2018), лауреат численних музичних конкурсів в Україні та за кордоном. Нині він — учасник вокального квартету VIVO, що виступає в українських храмах і на культурних подіях у Великій Британії. За кілька років до повномасштабного вторгнення Ігор переїхав до Британії, а з 2022-го активно бере участь у благодійних концертах у Європі разом з українськими артистами. Його пісні «Моє серце», «Хто ти», хіт «Всі зірки» та дует «Ти і я» стали справжніми TikTok-вірусами й завоювали серця українців як в Україні, так і за її межами.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» артист поділився своїм баченням щодо заявки Олі Полякової на «Євробачення-2026», позиції артистів, які виступають у росії, та моральну відповідальність у шоу-бізнесі під час війни.

«У країни має бути пам’ять»

— Ігорю, зараз усі активно обговорюють заявку Олі Полякової на «Євробачення». Як ви це сприймаєте?ВІДЕО ДНЯ

— Я не хочу засуджувати Олю. Думаю, вона просто не до кінця розуміла наслідки деяких своїх виступів у минулому. Але після 2014 року у нас немає «поза політикою». Є війна, і кожен артист, який виходить на сцену, уже щось говорить — навіть мовчанням. Якщо були виступи у Криму чи в росії, потрібно розуміти, що це матиме наслідки. Не тому, що хтось хоче «закрити двері», а тому, що у країни має бути пам’ять. Є правила — і вони правильні.

— Полякова навіть подала до суду, щоб оскаржити рішення «Суспільного». Ви вважаєте це справедливим?

— Можна судитися з ким завгодно, але совість не обманеш. Це про мораль. Є артисти, які втратили все, бо залишалися з Україною, і є ті, хто просто обрав комфорт. І коли сьогодні одні несуть на собі біль війни, а інші — намагаються «повернутися в гру», це виглядає несправедливо.
«Є війна, і кожен артист, який виходить на сцену, уже щось говорить — навіть мовчанням», — каже Ігор

— Ви згадували артистів, які продовжують жити й виступати в росії. Про кого конкретно йдеться?

— Йолка, MARUV, Maria Kremberri… І найболючіше в тому, що це українки. Вони народилися тут, отримали любов і визнання від нашої аудиторії, будували кар’єру завдяки Україні. А потім — просто обрали іншу сторону. Це не просто «робота» чи «музика поза політикою», як дехто любить казати. Коли росія вбиває твоїх, а ти виходиш на сцену перед її публікою — це вже позиція.

І це навіть не зрада держави, це зрада своїх коренів, свого народу. Кожна з них могла бути прикладом української сили, а стала прикладом того, як легко втратити честь і обличчя.

— А що скажете про Потапа? Його часто згадують поруч із цими іменами.

— Потап — окрема історія. Він виїхав з України, почав новий проєкт за кордоном і, здається, ніби відрікся від усього, що мав тут. Наче почав життя «з чистого аркуша», але не пояснив, що для нього тепер Україна. І, мабуть, саме це людей зачепило — не сам від’їзд, а мовчання. Бо такі артисти мають голос, і від них завжди чекають чіткості.

«Коли ти виходиш на сцену в москві перед публікою, яка підтримує війну — це і є співучасть»

— Суспільство часто говорить про «зрадників шоу-бізнесу». Хто для вас потрапляє під це визначення?

— Для мене «зрадник» — це не просто той, хто поїхав. Це той, хто свідомо обрав іншу сторону. Коли ти виходиш на сцену в москві перед публікою, яка підтримує війну, — це вже не просто концерт. Це співучасть. І не потрібно потім говорити «я просто співаю». Ні, ти робиш вибір. Я не закликаю до хейту, але кожен має відповідати за свої вчинки. Бо після перемоги ці ж люди захочуть повернутися в український простір і сказати: «Я ж теж з України». Але любов до країни — це не слова, а дії.

— Чи можна пробачити таких артистів?

— Можна пробачити — якщо є щирість і визнання помилки. Але забути — ні. Бо поки одні співали для фронту, інші співали для москви. І тепер не можна сказати: «Давайте забудемо». Ми не маємо морального права забувати, бо це зрада не лише країни, а й довіри людей.
З 2022-го Ігор активно бере участь у благодійних концертах у Європі разом з українськими артистами

— Хто, на вашу думку, сьогодні має представляти Україну на «Євробаченні»?

— Ті, хто залишався з нею, коли було важко. Хто не мовчав, коли стріляли. Хто співав для військових, волонтерив, допомагав. Україну мають представляти не ті, хто «згадав», а ті, хто ніколи не забував. «Євробачення» — це не просто шоу. Це обличчя країни. І воно має бути чесним.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з Ектором Хіменесом-Браво про жахіття великої війни: «Я бачив померлих людей, відірвані руки, ноги».

49
Читайте нас у Facebook