Техаська компанія Saronic офіційно презентувала свій новий безпілотний корабель Marauder, який належить до класу середніх автономних надводних суден (MUSV). 

Новинка розроблена як для військових місій, так і для комерційного сектору, а головна фішка проєкту — шалена швидкість реалізації. Від перших ескізів на папері до реальних випробувань на воді минуло менше року. Експерти вже кажуть, що американські судноверфі не бачили таких темпів виробництва з часів Другої світової війни.

«Спроєктувати, зібрати й спустити на воду абсолютно новий клас кораблів за якісь кілька місяців — це те, про що вітчизняне суднобудування забуло на покоління», — ділиться співзасновник та генеральний директор компанії Діно Маврукас. За його словами, на верфях компанії зараз будують одразу кілька таких корпусів, тож мова йде не про один дослідний зразок, а про запуск реального серійного конвеєра.

Marauder створювали спеціально для довготривалих та ризикованих морських рейсів, де людям просто немає чого робити. Роботизований корабель спокійно видає швидкість понад 25 вузлів, а без дозаправки може пройти колосальні 5400 морських миль (це майже 10 000 кілометрів).

Ще один плюс судна — модульна конструкція. Безпілотник бере на борт до 150 тонн корисного вантажу. Конструктори підігнали розміри палуби так, що туди легко стають стандартні морські ISO-контейнери. Завдяки цьому корабель за лічені години можна перетворити з військового розвідника чи логістичного тягача на наукове судно для цивільних океанографів.

Зараз Saronic намагається вивести автономний флот із категорії вічних прототипів у масове виробництво. Їхня верф у Луїзіані планує випускати до 20 таких безпілотних суден щорічно. Домогтися такої швидкості вдалося завдяки тому, що розробку софту, збірку корпусу та проектування закрили під одним дахом, а під час будівництва використовують перевірені алюмінієві модулі та стандартні комерційні деталі.

Паралельно із цим розробники створили інтелектуальну платформу для керування флотом. Вона працює за принципом «людина над процесом» (human-on-the-loop). Оскільки судно спочатку проектували як чистий робот, кожна деталь, помпа чи датчик на борту мають власний цифровий інтерфейс.

Оператор, сидячи на іншому кінці світу, бачить повну телеметрію в реальному часі, може прокрутити історію роботи будь-якого вузла або за потреби перехопити керування. Система залишається повністю прозорою та контрольованою.

Источник: techno.nv.ua