Встановлення сонячної електростанції вимагає точності, адже будь-яке відхилення від технології монтажу загрожує зупинкою генерації. Іноді непомітні на перший погляд деталі, як-от вибір металу для кріплення або неправильний тип ізоляції, стають причиною руйнівних процесів, що проявляються лише через кілька років, перетворюючи дорогу інвестицію на купу брухту.

Наприклад, контакт алюмінієвої рами панелі зі сталевими кріпленнями за наявності вологи створює гальванічний ланцюг, пише Avenston Group. У цьому процесі алюміній виступає анодом і поступово руйнується, що призводить до втрати цілісності системи. Для запобігання цьому необхідно використовувати ізоляційні прокладки або підбирати гальванічно сумісні матеріали.

Оберіть правильні кабелі

Не менш небезпечним є неправильний вибір кабелів, зазначає Svitlobud. Використання звичайних побутових дротів замість спеціалізованого сонячного кабелю з ультрафіолетовою стійкістю – це прямий шлях до пожежі.

Сонячні кабелі типу H1Z2Z2-K розраховані на постійний струм високої напруги та агресивне зовнішнє середовище. Якщо переріз кабелю менший за необхідний, наприклад, менше 6 міліметрів квадратних для систем потужністю понад 5 кіловат, це викликає значний опір та перегрів.

З часом ізоляція тріскається через вплив сонця й вологи, що спричиняє пробої на корпусі або виникнення електричної дуги, температура якої здатна плавити мідь та алюміній.

Ніяких тіней

Третя критична помилка стосується ігнорування постійного затінення. Регулярна тінь від димарів, дерев або сусідніх будівель не просто знижує виробіток, а фізично руйнує фотоелементи. Коли частина панелі затінена, вона починає споживати струм від сусідніх елементів, що спричиняє перегрів і появу так званих «гарячих точок», застерігає e-energy.

Для захисту використовуються байпасні діоди, проте за умов щоденного сильного затінення вони працюють на межі можливостей. Вихід діода з ладу у розімкнутому стані може призвести до внутрішньої дуги, прогорання заднього шару панелі та навіть займання даху.

Подбайте про заземлення

Четвертий фактор ризику – відсутність або неправильне заземлення. Багато власників помилково вважають це технічною дрібницею, проте без контуру заземлення на корпусах обладнання накопичується статичний заряд. Як пише Dolya Solar Energy, це не лише небезпечно для людей, а й є головною причиною виходу з ладу інверторів під час грози або сплесків напруги в мережі.

Також відсутність заземлення сприяє розвитку так званої PID-деградації, коли через різницю потенціалів між фотоелементом і рамою виникає витік іонів натрію, що здатне знизити потужність станції на 50 – 80 відсотків від номіналу за короткий проміжок часу.

Контролюйте навантаження

Нарешті, недооцінка механічного навантаження та помилки планування конструкції можуть призвести до фізичного руйнування даху або самих панелей. Одна панель важить близько 20 кілограмів, відзначає сайт «Своя енергія», а система на 10 кіловат разом із кріпленнями може важити понад 1 тонну.

Якщо під час монтажу не враховано міцність крокви або вітрове навантаження, під час сильного буревію або снігопаду конструкцію може деформувати або зірвати з місця.

Таким чином тільки комплексний підхід до проєктування, використання УФ-стійких матеріалів, правильне заземлення та уникнення затінення гарантують роботу системи протягом заявлених 25 років.

Источник: 24tv.ua