Розкіш перемогла високі технології.
Відразу скажемо, що Бернар Арно та Ілон Маск, судячи з розмірів і динаміки розвитку їх мільярдів, мають геніальне чуття в бізнесі. У Маска воно, втім, все-таки традиційніше — про те, що світом правитимуть високі технології, було ясно ще в 90-ті роки. А ось те, що стати найбагатшою людиною у світі можна буде за рахунок виробництва предметів розкоші, у 90-ті роки не міг уявити собі ніхто, крім Арно.

Ось так вони і продовжують змагатися, тисячолітні традиції в особі Арно та сучасні технології в особі Маска вже кілька років. причому зі змінним успіхом – на перше місце у списку 500 найбагатших мільярдерів Bloomberg виходять то Арно, то Маск. На сьогоднішній день (список оновлюється в поточному режимі) на ньому Арно з $188 млрд. Маск відстає від нього на $14 млрд.

При цьому Бернар Арно нічого принципово нового не відкривав. Навпаки, він відроджував той бізнес, який завдяки правителям, аристократії та багатим купцям процвітав століттями. А саме — виробництво предметів розкоші. Вражаюча історія успіху Арно почалася з того, що він, за освітою інженер, виїхавши в молодості в США і заробивши там на ріелторському бізнесі десяток мільйонів доларів, повернувся до Франції і витратив їх у сфері, в якій не розумів, за його власним зізнанням, нічого — світу моди.

Першою його покупкою стали акції текстильного конгломерату Boussac, який зазнавав лиха і цікавив Арно лише тим, що конгломерату належав видатний бренд Christian Dior. Все, що не належало до світу моди, він згодом продав. Потім настала черга іншого конгломерату — Louis Vuitton Moet Henessy (LVMH), названого так за найвідомішими брендами, що входять до нього.

Далі все пішло по накатаній площині – Арно рік за роком, починаючи з 90-х, купував один за одним десятки таких знакових брендів як Givenchy, Marc Jakobs, Kenzo та інші, виробників елітного алкоголю, дорогих годинників, глянцевих журналів тощо. При цьому він, не втручаючись у процес творчості таких примхливих осіб, як фешн-дизайнери, час від часу проводив кадрові перестановки, що вдихали в бренди нове життя.

Зіграв свою роль і «щасливий випадок» (а як же без нього) — Арно потрапив у тренд, який ніхто не міг передбачити (чи все-таки він його передбачив?) — різке збільшення кількості споживачів предметів розкоші, що відродило цей засихаючий сегмент бізнесу, через нових багатіїв з азіатських країн.

При цьому у Арно, крім бізнес-чуття, не відібрати і почуття прекрасного, без якого він навряд чи звернув би увагу саме на виробництво предметів розкоші, кожен з яких, по суті, має бути витвором мистецтва. Дивуватися тут нема чого, якщо знати його біографію. Його мати була піаністкою, друга дружина Елен Мерсьє-Арно вважається однією з найкращих у світі піаністок, і сам Арно міг би скласти їй компанію у концертах, оскільки професійно грає на роялі.

Цілком логічно, що з такими бекграундом та грошима він став також відомим колекціонером творів мистецтва. Причому колекцій Арно має дві. Одна – особиста, на яку він купує те, що подобається йому. Друга — Фонду Louis Vuitton, що належить Арно, де гроші дає мільярдер, а вибір робить куратор, що орієнтується на сучасні тренди в мистецтві.

Тож поціновувачі прекрасного можуть відчути себе сьогодні на висоті – найбагатшою людиною у світі стала «їх людина». І подивіться на заставному фото, в яких інтер’єрах любить зніматися цей інженер за освітою – начебто смак до розкоші передався йому у спадок від кількох попередніх поколінь. І навіть поточну інформацію він, як це робили 100-150 років тому, воліє дізнаватися з паперових газет, а не ноутбука.

Источник: lenta.ua