14 червня ― Міжнародний день донора крові. Ці ангели-рятівники іноді дарують друге життя. Донор може подарувати ще один день народження, ще одну ніч під зорями, ще одну хвилину сміху, ще одну розмову з другом, ще один шанс просто жити… Про донорство під час війни в ефірі Українського радіо розповіла Людмила Лінник, координаторка платформи ДонорUA.

Чи активізувалися донори з початком війни

«У перші дні, одразу після 24 лютого, ми мали абсолютний аншлаг у центрах крові по всій Україні. Це тривало десь до кінця березня. Центри крові працювали у цілодобовому режимі або до останнього донора. Людей було надзвичайно багато, вони відгукнулися на заклик посадовців, ЗМІ, центрів крові, на заклик свого серця. І в дуже короткий час нам вдалося зробити стратегічний запас крові, щоб можна було рятувати життя не тільки воїнів, але й цивільного населення. Проте є нюанс і він дуже суттєвий. Кров ― це продукт, який має надзвичайно короткий термін придатності, це 28‒42 дні. Тож кров, яка була заготовлена тоді, вже або використана на потреби поранених, або утилізована. Тобто цієї крові вже немає. На даний момент ми спостерігаємо у центрах крові таку ж кількість донорів, яка була в довоєнний період. А в Україні дефіцит донорської крові був завжди».

Чи можливо винайти «золотий консерватор» для крові

«Кров ― це органіка. Її неможливо заморожувати цілком. При заборі кров розділяють на компоненти ― еритроцити, тромбоцити і плазма. Плазму заморожують у режимі глибокої заморозки, вона зберігається тривалий час і після розморожування безпечна для використання. Еритроцити і тромбоцити не живуть у замороженому вигляді, вони повинні зберігатися за певних температурних умов. Отже, кров псується, як будь-яка органіка. На даний момент жодна медицина світу не придумала, як зберігати кров, і не знайшла штучних замінників людської крові. Є медичні препарати, які допомагають людям справлятись із крововтратою, але людську кров і переливання крові поки що не здатні замінити ніде у світі».

Про центри крові на окупованих територіях

«Все, що стосується системи здачі крові в умовах війни —  це державна таємниця. Жодних адрес, назв, прізвищ, імен. Ми не можемо сказати, як функціонують центри крові на окупованих територіях, оскільки не маємо з ними зв’язку. Наприклад, із центром крові в Маріуполі ми втратили зв’язок ще в березні. Так і не знаємо, які там руйнування та які там жертви. Така ж ситуація з усіма окупованими територіями. Що стосується відносно безпечних регіонів, працюють абсолютно всі центри крові у штатному режимі. Тобто приймають донорів без обмежень у робочий час, зараз поки що немає потреби запроваджувати цілодобові чергування. Тому можна вільно приходити здавати кров, для цього треба мати паспорт, дотримуватися дієти донора і не мати протипоказань».

Як дізнатися, де приймають кров у твоєму місті

«Це можна зробити в єдиний офіційний спосіб. У нас є офіційний сайт donor.ua, це погоджено з Міністерством охорони здоров’я. На сайті відкрито реєстр донорів резерву. Людина може зайти за посиланням, там дуже проста форма реєстрації ― треба зазначити тільки своє прізвище та ім’я, місто перебування, щоб підтягнути адреси пунктів, та групу крові, якщо ви її знаєте. Якщо не знаєте, її визначать на місці. Після реєстрації в особистому кабінеті донор бачить найближчі до себе центри крові та може запланувати візит. Також через кабінет ми маємо можливість запрошувати донорів на донацію саме тоді, коли є потреба крові конкретної групи».

Чи змінилися під час війни вимоги до донорів

«Не змінилися. Усі вимоги продиктовані одним простим правилом: не нашкодь. Перший момент ― щоб не зробити шкоди самому донору, тому що коли в нього є протипоказання, ми можемо його здоров’ю завдати непоправної шкоди. Саме тому людина проходить обстеження, аналізи, це відбувається у центрі крові, її оглядає лікар і проводить опитування з метою зрозуміти, чи не буде шкоди для людини під час кроводачі. І другий момент ― не зашкодити реципієнту, тобто людині, яка отримує компоненти донорської крові. Йдеться про життя людей. Тому такі суворі критерії, порушувати їх не можна за жодних обставин».

Про систему заохочень для донорів

«Ми як громадська організація закликаємо до добровільного безоплатного донорства крові. Візьмемо ситуацію. Студентам треба закрити прогули і вони йдуть терміново здавати кров. Але студент не зізнається у центрі крові, чи вживав він вчора алкоголь, чи робив він нещодавно татуювання або пірсинг, чи є у нього якісь проблеми зі здоров’ям, бо йому потрібна довідка відкупитися від своїх прогулів. І це лише один приклад. Тому ми переконані і пропагуємо на кожному кроці добровільне, безоплатне, свідоме донорство крові. Здавайте кров тому, що ви ― супергерої, тому, що одна ваша донація рятує три людських життя. Жоден вихідний чи бонус не вартий порятунку трьох життів. Пільги і донорство, на наше переконання, речі несумісні. Хоча, звісно, кожній людині приємно отримувати винагороду за свою добру справу. Саме тому є День донора, і сьогодні ми маємо нагоду сказати на цілий світ: дякуємо вам, донори, що рятуєте людські життя».

Источник: ukr.radio