Серпень став місяцем презентацій українських дозвукових крилатих ракет. Спочатку було показано ракету «Фламінго», а буквально під День Незалежності презентували модифікацію поліпшеної Р-360 – «Довгого Нептуна». Це підтвердило той факт, що ракетна програма України живе і розвивається. Але виникає питання: чим дві, здавалося б, однакові за функціоналом ракети відрізняються?

Як це часто буває, будь-яку презентовану новинку в Україні активно не тільки обговорюють, а й критикують. Найчастіше, як показала історія, необґрунтовано і непрофесійно, що шкодило майбутньому багатьох перспективних проєктів. Зокрема, саме така необґрунтована критика мало не згубила проєкт САУ 2С22 «Богдана» і ту саму ракету Р-360 ПКРК «Нептун».

Нині ж критика від самого початку стосувалася ракети «Фламінго», коли замість привернення уваги до її унікальних особливостей дехто намагався їх нівелювати порівнянням із ракетою епохи Другої світової війни V-1 Vergeltungswaffe Eins, більш відомою як Фау-1, або з радянським БПЛА Ту-143 «Стриж» – що і в першому, і в другому випадку було вкрай непрофесійно.

Але після презентації «Довгого Нептуна» виникло питання: а навіщо Україні витрачати бюджет і ресурси на дві однакові крилаті дозвукові ракети замість уніфікації виробництва?

Що ж, розберімося в цьому питанні глибше.

Для початку хотілося б нагадати про характеристики кожної з ракет. Принаймні тих, що були опубліковані у відкритих джерелах.

«Фламінго»:

дальність польоту: 3000 кілометрів;

максимальна швидкість: 950 км/год;

крейсерська швидкість: 850 – 900 км/год;

вага бойової частини: 1000 – 1150 кілограмів;

система наведення: комбінована, включає супутникову (стійку до РЕБ) та інерційну системи.

На сьогодні ця ракета за своїми ТТХ є найкращою крилатою ракетою дозвукового типу у світі. Краща не тільки за Х-101, Х-555, 3М14 «Калібр», 9М728/729 ОТРК «Іскандер-К», а й за американські Tomahawk. Краща за дальністю ураження цілі, масою бойової частини, а також за деякими іншими параметрами, про які ніхто з критиків не згадував.

Річ у тім, що «Фламінго» – це, по суті, мобілізаційна ракета: виробляється швидко, масово, відносно дешево. Те, що потрібно в умовах динамічної і вкрай агресивної війни на виснаження.

На сьогодні жодна країна у світі не володіє технологією виробництва мобілізаційних крилатих дозвукових ракет рівня «Фламінго». Навіть Росія, яка намагається вже не перший рік замінити енерговитратні не тільки Х-101 і 3М14 «Калібр» мобілізаційними версіями, а й навіть авіаційні Х-59/69, не змогла досягти в цьому істотних успіхів.

Другий незаперечний плюс «Фламінго» – її сухопутна пускова база. Це ракета типу «поверхня-поверхня», що робить її непростою для фіксації майбутнього пуску і супроводу вже запущеного засобу ураження.

Як приклад: пуску ракети Х-101 передує зліт носія – Т-95МС або Ту-160, підліт до пускової локації, що займає годину-півтори, і тільки після цього пуск. А підлітний час до повітряного простору України може становити близько години і більше.

«Фламінго» може бути розміщена як на максимальному віддаленні від кордону України та Росії, що виключає пряме ураження наявними у РОВ засобами тактичного та оперативно-тактичного рівня, так і непомітно підведена до самого кордону з несподіваним пуском по російській території та вкрай обмеженим часом реакції засобів ППО супротивника на загрозу.

«Довгий Нептун»:

дальність польоту: 1000 кілометрів;

швидкість: 900 км/год;

вага бойової частини: 350 – 450 кілограмів.

Здавалося б, «Довгий Нептун» і справді поступається «Фламінго» за дальністю польоту і за масою бойової частини. Ба більше, це не мобілізаційного типу ракета і у своєму виробництві вона значно енерговитратніша. Але в цьому і вся суть.

Коли створювалася Р-360, у неї закладалися не тільки властиві протикорабельній ракеті параметри, а й багатофункціональна перспектива: як у питаннях ураження цілей, так і застосовуваних носіїв – пускових.

Тоді як «Фламінго» – це ракета із сухопутною пусковою і можливістю ураження саме наземних цілей, Р-360 від самого початку була ракетою, здатною вражати не тільки надводні, а й сухопутні цілі. Що вона прекрасно підтвердила у 2023 році, коли знищила російський комплекс С-400 на мисі Тарханкут. Крім того, Р-360 мала стати засобом ураження, що запускається не тільки з сухопутної бази, а й морської, а також повітряної!

Таким чином, Р-360, її версія «Довгий Нептун», – це більш багатофункціональний засіб ураження, який у майбутньому матиме змогу становити загрозу для супротивника не лише з землі, а й з моря та повітря.

Україна до Дня Незалежності представила свої карти в суперечці з Росією, яка продовжує сипати ультиматумами. Президент України Володимир Зеленський і раніше заявляв про розвиток нашої ракетної програми, але ніхто не здогадувався, що у нас одночасно розвивається як добре всім знайомий проєкт Р-360, так і створюється крилата ракета мобілізаційного типу.

У тандемі ці засоби ураження справді становлять серйозну загрозу для ближнього і глибокого тилу РФ – при тому, що її ешелонована ППО значно виснажена і не здатна протидіяти серйозним викликам.

Що ж, залишилося тільки побачити презентацію балістичної ракети?

Источник: war.obozrevatel.com