FPV-дрони змінили поле бою в сучасних умовах і потребують розвитку засобів протидії. Фокус поспілкувався з фахівцями про те, як еволюціонуватимуть дрони з камерами від першої особи, чи зможуть вони замінити артилерію на полі бою, і чи є в України відповідь на російські тепловізійні FPV-дрони.

Російсько-українська війна триває вже майже десять років, з яких останні два роки в повномасштабній фазі. Росія кількісно та ресурсно переважає Україну, тому Силам оборони доводиться відповідати асиметрично. Одна з таких відповідей — FPV-дрони, які вже змінили ситуацію на полі бою.

Фокус поспілкувався з директором фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом та екскомандиром роти добробату «Айдар» Євгеном Диким для того, щоб розібратися, як FPV-дрони змінюють російсько-українську війну, і як еволюціонуватиме технологія у 2024 році.

Коли на полі бою почали з’являтися FPV-дрони

Основною відмінністю FPV-дронів від звичайних безпілотників є принцип управління. Військові використовують окуляри доповненої реальності, щоб керувати польотом від першої особи. Перші використання таких виробів були зафіксовані навесні 2022 року. Але польоти без бойової частини відбувалися і до цього.

Раніше FPV-дрони використовувалися ентузіастами в спортивних цілях. Уже тоді коптери могли розвивати швидкість понад 90 км/год. Однак варто зауважити, що недостатньо було просто додати бойову частину на дрон. Військовим потрібно було підібрати акумулятор, приймач, мотори, відеопередавач та інші елементи, щоб дрон став повноцінним озброєнням.

За словами військового оглядача Андрія Римарука, вперше FPV-дрони без бойової частини почали використовувати ще у 2019-2020 роках з метою розвідки.

«Вони на максимальній швидкості 90-100 км/год пролітали на висоті 10-15 метрів уздовж окопів, взводних опорних пунктів, ропів ворогів і таким чином проводили розвідку. Потім на стоп-кадрах розбирали: де, кого, скільки там якого озброєння», — каже Андрій Римарук.

Ветеран російсько-української війни Євген Дикий у коментарі Фокусу висловив думку, що те, що спостерігається на фронті зараз є піком застосування FPV-дронів. Їхнє масове застосування пояснюється тим, що проти них не було достатніх засобів протидії. Такого ж ефекту надалі вже не буде. Війська РФ зокрема дійшли до того, що накривають свої траншеї на так званій «лінії Суровікіна» буквально пластами фанери або сітками, щоб захиститися від FPV-дронів.

Смертельно ефективні — чому FPV-дрони такі масові

FPV-дрони стали масовим явищем на фронті — це суттєво змінює поле бою. Якщо раніше «козирки» на танках росіяни встановлювали для захисту від протитанкових ракет, то тепер вони еволюціонують і збільшуються для захисту від FPV. Іноді, «Мангали» покривають увесь танк чи БМП. Однак окрім цього з’являються і окопні РЕБ та комплекси для захисту техніки. Усе тому, що FPV-дрони виявилися дешевим засобом, який може уразити ціль за кілька мільйонів доларів. Українські оператори дронів опублікували вже сотні, якщо не тисячі відео ураження російської техніки.

У межах проєкту «Армія дронів» від Мінцифри для Сил оборони купують десятки тисяч дронів. Також цим опікується велика кількість волонтерів і фондів. За словами Євгена Дикого, в Україні немає проблем у виробників з тим, щоб продавати свої вироби. А за підрахунками експертів з Defense Express, на одну піхотну бригаду потрібно близько 1000 FPV-дронів на місяць, бо за один день розрахунок може випустити до 15 виробів на ворога.

Що стосується ефективності застосування таких безпілотників, то поки що офіційної статистики успішності використання FPV-дронів немає, але є дані окремих бригад, розповів Фокусу Євген Дикий.

«У межах окремих бригад чи підрозділів, така статистика є. Саме тому завдяки хорошій статистиці FPV-дрони і замінили певною мірою АГСи, гранатомети і подібне. Точність влучання значно вища за традиційні засоби. У хороших і досвідчених командах «дронщиків» [ефективність] доходить до 50% уражень цілей, тобто, кожен другий влучає в ціль. Середні показники дещо нижчі — десь один із трьох, один із чотирьох. Однак якщо порівняти з артилерією (не високоточними боєприпасами), то статистично вважається, що один із 16 боєприпасів уразить ціль», — пояснює Дикий.

Директор фонду «Повернись живим» Тарас Чмут у розмові з Фокусом додає, що проблема полягає ще й у методі підрахунку.

«Кожен веде по-своєму. Хтось подає за кількістю уражених цілей, хтось знищених і пошкоджених, а хтось просто домальовує якісь результати. Це досить хаотичний і суб’єктивний процес», — заявляє Тарас Чмут.

Чи можуть FPV-дрони замінити високоточні артилерійські боєприпаси?

Вартість одного звичайного 155-мм боєприпасу становить 2-3 тисячі доларів, а високоточного боєприпасу за типом Excalibur доходить до 180 тисяч доларів за одиницю. Водночас ціна одного FPV-дрона 400-500 доларів.

Може здатися, що все очевидно — потрібно більше FPV-дронів, тому що їх можна купити більше. Однак варто зазначити не менш очевидну різницю між високоточним артилерійським боєприпасом і дроном. Вага снаряда за типом Excalibur становить 48 кг, а FPV-дрона близько одного кілограма плюс боєприпас, який він несе, — 2-5 кг. Тому й маса бойової частини значно відрізняється.

За словами Тараса Чмута, FPV-дрони мають працювати в комплексі з високоточними артилерійськими боєприпасами, щоб посилювати переваги одне одного та нівелювати недоліки. Тому в ідеалі потрібно мати обидва засоби ураження.

Євген Дикий також наводить приклад захисту ЗС РФ від ударів FPV-дронів. Вони покривають траншеї листами ДСП або навіть елементами сонячних панелей. Проти невеликого дрона за 500 доларів це спрацює, а от проти 155-мм снаряда — ні. FPV-дрони, за певних обставин, можуть замінити собою міномети, автоматичні станкові гранатомети або протитанкові гранатомети, але точно не артилерію, вважає ветеран російсько-української війни.

Штучний інтелект і велика дальність — як еволюціонуватимуть FPV-дрони

На думку Євгена Дикого, у 2024 році варто очікувати зменшення застосування FPV-дронів. Передусім завдяки розвитку засобів протидії. Як вид озброєння вони потрібні і вже мають свою нішу у сфері піхотного озброєння на тактичному рівні.

«Зовсім із війни вони не підуть. Вони вже зайняли свою нішу в арсеналі тактичного піхотного озброєння. Ця ніша буде досить вузькою і вона не зможе змінити характер війни», — резюмував Євген Дикий.

Тарас Чмут у коментарі Фокусу розповів про те, як змінюватимуться FPV-дрони наступного року. За його словами, розвитку стійкості до комплексів радіоелектронної боротьби може і не бути, проте варто очікувати впровадження елементів штучного інтелекту.

«Певні елементи штучного елемента, коли «мізки» дрона ідентифікують і розпізнають різні об’єкти на тлі місцевості. Оператор вибирає об’єкт, далі дає команду знищити і дрон автоматично летить за програмою. «Платка» додасть пару сотень доларів вартості, але вона не є чимось суперскладним. У нас є щонайменше 5-7 різних виробників, які пробують це реалізувати. Це один із подальших кроків еволюції FPV», — розповів Фокусу Чмут.

Крім того, варто очікувати збільшення радіуса ураження до 20, можливо, до 30 км за допомогою ретранслятора сигналу. Ще одним елементом буде розвиток заводських боєприпасів для FPV-дронів, переконаний Тарас Чмут. Також, на його думку, у 2024 році кількість FPV-дронів тільки зростатиме, зокрема тепловізійних. Так само зростатиме і кількість засобів протидії як у ЗСУ, так і у ЗС РФ.

У ЗС РФ з’явилися FPV-дрони з тепловізійними камерами — чи є відповідь України

Російські війська стали першими у війні, хто почав використовувати на полі бою FPV-дрони з тепловізійними камерами. Ця інновація є прикладом того, як окупанти вміють вчитися і впроваджувати нові ідеї на фронті.

Україна вже має дзеркальну відповідь. Фонд «Повернись живим» разом з іншими компаніями зібрали понад 230 млн гривень на придбання 5000 FPV-дронів, з яких 3000 матимуть тепловізійну камеру. Проєкт отримав назву «Єдність 2: Новорічний салют». Тарас Чмут у коментарі Фокусу розповів про особливості дронів із тепловізійною матрицею.

«Технічно замість денної камери такої, як у вас у смартфоні, наприклад, встановлюється тепловізійний модуль, матриця так само з оптикою. Фактично це той самий FPV-дрон тільки з іншим впаяним засобом бачення в «мізки» дрона. Ми брали «десятки» (розмір рами дрона в дюймах, — Фокус), на попередньому зборі були «сімки», тобто цей більший. Відповідно він більш вантажопідйомний, він може брати дві акумуляторні батареї по 10 000 міліампер годин і давати більший час польоту з більшою бойовою частиною», — розповів директор «Повернись живим».

Також він додає, що збільшення акумулятора дає можливість летіти до 20 км із бойовою частиною на 2,5 кг і близько 10 км із бойовою частиною на 4,5 кг. Основна зміна у вартості, а ще треба шукати баланс між тривалістю польоту і потужністю бойової частини.

Чи стануть FPV-дрони вирішальними на війні?

Українські захисники знищували ворожі ТОС-1А «Солнцепек», танки, БМП, БТРи, живу силу, РЕБ, ЗРК та інші об’єкти російських військ невеликими FPV-дронами. Тому може виникнути відчуття, що хто буде швидшим та ефективнішим у розвитку FPV-дронів, той і переможе у війні. Однак на думку Євгена Дикого — це наївне твердження. В Україні поки що немає такого озброєння, яке було б «gamechanger» і змінило б ситуацію на фронті. Ним могло б бути ядерне озброєння, але його в Силах оборони немає. Все інше озброєння є частиною однієї великої мозаїки.

Схожу думку висловив і Тарас Чмут. FVP-дрони справді дуже ефективні зараз на війні, але це не означає, що ними одними можна виграти війну, бо щонайменше коптер потребує оператора.

Источник: focus.ua